Завтра стартує Давос – без сумніву, найавторитетніший бізнесовий форум, котрий включив у свою орбіту не тільки світову економіку, але і державну владу переважної більшості країн світу. На зустрічі з понад 2,5 тис. учасників більш ніж з 140 країн буде близько 40 глав держав і урядів, включно з прем'єром Держради КНР Лі Кецяном, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, та держсекретарем США Джоном Керрі.
Китайська делегація буде представлена на найвищому з 2009 року рівні, а американська - з того моменту, як президентське крісло зайняв Барак Обама.
Зіркою заходу має стати Франсуа Олланд – соціаліст за переконаннями, він вперше приїде на це свято економічного лібералізму. Так що в Петра Порошенка, який вирушив до Давоса іще вчора, буде велика і достойна компанія.
Проте всі ці високопосадовці гратимуть на форумі частково декоративну роль "запрошених зірок". Справжніми господарями, "плоттю і кров'ю" Давоського форуму стануть більш ніж півтори тисячі бізнесменів, які зберуться на швейцарському курорті для обміну думками та ідеями – а якщо повезе, то і для неформального укладення угод.
Читаючи офіційну програму форуму, можна подумати, що це засідання світового уряду, а не зібрання менеджерів. Тут – чи не всі світові проблеми, включно зі зміною клімату, боротьбою з потенційно глобальними епідеміями (треба думати, дякувати Еболі), передовими технологіями (цифрова економіка, кібербезпека, авторське право та інші "вічні питання"). Ще поговорять і про іранську ядерну програму, ціни на нафту на кілька інших чисто економічних тем.
Україно-російський конфлікт, без сумніву, теж стане предметом обговорення на форумі. Проте прямої і плідної дискусії, за якими люди і їздять в Давос, вочевидь, не вийде – за неявкою одного з опонентів. На форум не приїде ні Володимир Путін, ні навіть Дмитро Медвєдєв. Тут Путіна можна зрозуміти – в Швейцарії холодно, і коали не водяться. Тому в російського президента може бути ще менше прихильників, ніж під час його останнього "виходу в світ" у Австралії. Але і говорити про припинення конфлікту на Донбасі з російськими міністрами фінансів та економіки – чи навіть з першим віце-прем'єром Шуваловим – Порошенку і компанії явно без сенсу. "Економісти" з російського уряду, можливо, і самі б не проти все припинити – але хто ж у них спитає.
І щодо можливого посилення впливу на Росію особливих надій на Давос теж немає. Бо економічний форум – це місце, де покращують клімат для бізнесу, а санкції, блокади чи війни цей клімат погіршують. Незалежно від ступеню їхньої справедливості чи геополітичної потрібності.
Натомість все, що реально може досягнути українська делегація в Давосі – це отримати якісь чергові одноразові фінансові чи економічні преференції та, як максимум, черговий інноваційний план відновлення Донбасу після завершення бойових дій. Без скільки-небудь раціональної поради стосовно того, як до цього завершення дожити. Про системний вихід крупного бізнесу на ринок країни, де йде війна з можливими не передбачуваними наслідками мова, на жаль, не йде.
Безумовно, в сьогоднішній ситуації країна потребує будь-якої допомоги, але без відповіді на два системні виклики, якими є війна на Донбасі (котра залежить головно від Росії) та потреба у радикальних реформах всього державного механізму (що цілком залежить від Києва) ніякий інноваційний економічний план Україні не допоможе.