Як олігарх Коломойський задушив у собі політика Коломойського

Заява Ігоря Коломойського про те, що він не збирається йти у велику політику, очевидно, має на меті поставити крапку у дискусії про політичне майбутнє екс-губернатора. Цей меседж радше адресований одній людині – президенту Порошенку і стосується це президентських амбіцій господаря "Привату".

Одразу ж після відставки з посади голови Дніпропетровської ОДА політичні аналітики сходилися у думці: у Коломойського є високі шанси створити власний політичний проект, який у перспективі дозволить власнику "Привату" боротися, або грати важливу роль у боротьбі за президентське крісло. Та й сам Ігор Валерійович, схоже, до останнього не відкидав такої можливості. Соратники Коломойського достатньо різко почали висловлюватися на адресу представників центральної влади. На 28 березня було заплановане проведення віче у Дніпропетровську. А після нічного "розлучення" із Порошенком у Facebook була зареєстрована сторінка Ігоря Коломойського, яка лише за день набрала 47 тис. друзів.

Достеменно невідомо, що сталося упродовж останніх кількох днів між президентом і екс-губернатором. Але як результат – Коломойський каже про відсутність конфлікту з Порошенком та заявляє про бажання допомогти новому губернатору – Валентину Резніченку; сторінку Ігоря Валерійовича у Facebook оголошено фейковою (жодної публічної діяльності у соцмережі не буде), а віче у Дніпропетровську вже не має на меті виступати проти центральної влади, як раніше анонсував заявляв один із соратників Коломойського, народний депутат України Андрій Денисенко.

Ігор Коломойський, звісно ж, кокетує, коли каже, що відтепер займатиметься виключно бізнесом і громадською діяльністю. Бо його фінансово-промислова група давно вже стала важливим елементом і української економіки, і української політики. Банківська сфера, медіахолдинг "1+1", авіаперевезення, нафтовий ринок, усе це – не лише бізнес, це – велика політика. Крім того, Коломойський завжди мав і залишає вплив на частину парламенту, його інтереси зазвичай враховують при формуванні уряду.

Нинішній "пакт про ненапад" між Порошенком і Коломойським, очевидно, передбачає взаємні поступки і вигоди. Про них, певне, ми дізнаємось вже незабаром. Для президента була і залишається важливою підтримка команди Ігоря Коломойського на Дніпропетровщині. Та й не лише там. Продовження "війни" "приватівців" з "порошенківцями" в умовах реальної війни на сході України означало б розгортання широкого фронту всередині держави. Для Коломойського ж домовленості з Порошенком означають залучення хоча й тимчасового союзника у протистоянні з Віктором Пінчуком, Дмитром Фірташем і Сергієм Льовочкіним.

Отже, у статусі "вільного художника" Ігор Коломойський, напевне, не зможе залишатися осторонь української політики. Від неї залежить його бізнес. А у політиці, як і у бізнесі, як кажуть, немає вічних друзів, є лише власні інтереси.