Війна в Ірані змусила Садового заблокувати пільгові ЛеоКарт: як глобальна криза вдарила по українських пільговиках і хто за них має платити

Звучить дивно, але це факт. Адже ціни на пальне моментально зросли, у багатьох містах одразу заговорили про підняття вартості проїзду у громадському транспорті, а також не оминули, як завжди проблемної теми – відшкодування перевізникам вартості проїзду пільговиків. Адже з кишені якої громади треба брати кошти на ці законом передбачені пільги?

Найбільш показовим і наполегливим у цьому питання виявилося місто Львів. Адже Львівська міськрада заблокувала 40 тис. пільгових карток жителям сусідніх громад, які до цього їм же видало, щоб таким чином зекономити близько 10 млн грн на рік. 

Тобто логіка тут проста – кожна громада платить за свого пільговика. Але на практиці це виявилося складніше.

За понад три місяці з дюжини громад Львівської агломерації, лише одна погодилася, що зарезервує гроші зі свого бюджету для виплат компенсацій за своїх пільговиках у громадському транспорті Львова. Інші – мають застереження, які зводяться в основному до відсутності чіткого законодавства в цьому питанні.

У Міністерстві розвитку громад та територій України (відповідає за транспорт) визнають проблему, що дійсно є багато різних законів про пільговиків, і це заважає на практиці, тому пропонують внести чіткі зміни у законодавство. Зокрема, мова йде про законопроєкт №5651-2, який, як сподіваються у міністерстві, найближчим часом приймуть нардепи.

Детальніше про цю проблему з пільговиками, розповість Еспресо.

Пільговий проїзд в Україні: як держава регулює це питання

фото: ЛМР

Питання пільгового проїзду в Україні вже багато років залишається однією з найскладніших тем у сфері громадського транспорту. З одного боку, держава гарантує безкоштовний або пільговий проїзд для десятків категорій громадян – пенсіонерів, ветеранів війни, людей з інвалідністю, учасників бойових дій, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, дітей із багатодітних сімей та інших. З іншого боку, саме механізм компенсації цих перевезень часто стає джерелом конфліктів між перевізниками та органами влади.

Важливо наголосити, що число громадян, котрі мають право на пільговий проїзд в Україні є надзвичайно великим – понад 10,5 мільйонів осіб (майже чверть населення, яке проживало до початку повномасштабної війни).

Основою для регулювання пільгових перевезень є Закон України "Про автомобільний транспорт". Його стаття 37 прямо зобов'язує перевізників перевозити пільговиків безкоштовно відповідно до законодавства. При цьому перевізникам заборонено безпідставно відмовляти у такому перевезенні, а порушення цієї норми тягне за собою відповідальність. Закон також передбачає, що держава або органи місцевого самоврядування повинні компенсувати перевізникам витрати, пов'язані з наданням таких послуг.

На практиці система працює складніше. Після реформи децентралізації значна частина повноважень щодо фінансування пільгових перевезень була передана місцевим громадам. Саме вони визначають порядок компенсацій, обсяги фінансування та механізми відшкодування витрат перевізникам. Через різні фінансові можливості громад ситуація в регіонах суттєво відрізняється: в одних містах пільговий проїзд забезпечується без обмежень, в інших виникають суперечки щодо кількості пільговиків або обсягів компенсацій.

Тобто головна проблема полягає не стільки у самому праві на пільговий проїзд, скільки у джерелах його фінансування. Адже перевізники фактично виконують соціальну функцію держави, але не завжди вчасно отримують компенсацію. Саме тому тема пільгових перевезень регулярно стає предметом дискусій. Попри це, законодавство залишається однозначним: право на пільговий проїзд є державною гарантією, яку вже на місцевому рівні оплачують у тих обсягах, які можуть. 

На Львівщині десятки тисяч пільговиків у підвішеному стані 

фото: ЛМР/Роман Балук

Директор департаменту мобільності ЛМР Олег Забарило, пояснюючи позицію Львова, розповів, що ще з кінця минулого року вони розіслали листи сусіднім громадам області, щоб ті передбачили кошти на своїх мешканців-пільговиків і вони мали можливість безоплатно їздити транспортом Львова. Крім листів, була надіслана аналітика по кількості пільговиків та скільки поїздок вони роблять. Адже у Львові вже декілька років функціонує система безготівкового розрахунку ЛеоКарт, яка дозволяє відстежувати всі валідації у всьому транспорті міста (автобуси, маршрутки, тролейбуси, трамваї).

"Ще у кінці року ми попереджали, якщо не буде укладено відповідних угод, змушені будемо деактивувати пільгові картки, щоб зекономити близько 10 млн грн з бюджету Львова. Загострило цю ситуацію підвищення вартості проїзду на тлі війни в Ірані. У підсумку у березні ми деактивували карти близько 40 тис. людей", - каже Забарило.

Він додає, що за цей час у місті все ж відновили право пільгового приїзду для найменш соціально захищених категорій (І та ІІ група інвалідності, діти з багатодітних сімей тощо), адже вони найбільш захищені законом і можуть незалежно від місця прописки безплатно користуватися громадським транспортом міста. Але питання пов'язане з компенсацією проїзду пенсіонерів - не вирішене. Бо з 12 громад Львівської агломерації, лише з однією вдалося порозумітися. 

"Мурованська громада найшвидше спрацювала і потурбувалася про своїх мешканців. З червня пільгові картки їхніх мешканців ми почали активовувати, коли людина індивідуально подає або через портал мешканця, або через відповідні наші пункти прийому й видачі ЛеоКарт, відповідне звернення. Це відбувається, щоб мати можливість отримати нову згоду на обробку персональних даних, бо вони є захищені відповідним законодавством. Укладена угода між Львовом та Мурованською громадою передбачає, що Мурованська громада виділила 2,6 млн грн зі свого бюджету на виплати компенсацій перевізникам. Ми надаватимемо звіти по кількості валідацій їхніх пільговиків і за цими звітами будуть здійснюватися оплати", - каже посадовець.

Стосовно інших громад, Олег Забарило визнає, що є дискусійні питання і тому тривають щотижневі наради та індивідуальні розмови.

Що кажуть громади: "Садовий повівся як наркокур’єр"

фото: фб-сторінка Андрія Садового

У багатьох громадах вважають позицію Львова незаконною, що вони перевищили свої повноваження, коли самочинно змусили пільговиків інших громад платити за проїзд. Тому деякі громади відмовляються йти на угоду. Наприклад, у Сокільницькій територіальної громаді, яка давно сперечається з Львівською міськрадою стосовно забудови території біля Львівського аеропорту, кажуть, що питання з пільговиками наразі стоїть на місці.

"Поки немає конкретики. Наші юристи кажуть, що це незаконно підписувати угоду, яку пропонує Львів. Я вам скажу так, що це хіба наркокур'єр садить на голку, а тоді вимагає, мовляв, давайте купляйте. Так само зробив Андрій Садовий. Не питаючи ні одного голови громад, просто видав пільгові карточки, а тепер сказав – платіть. Воно суперечить здоровому глузду і багатьом законам. Наразі, ми з'ясовуємо, хто тут правий, а хто ні", - прокоментував голова Сокільницької тергромади Тарас Сулимко.

Цікаво те, що громади готові платити за своїх пільговиків, але лише в тому разі, якщо законодавче питання буде врегульоване. 

"Поки немає виробленого чіткого механізму відшкодування. Ми так само чекаємо, як і наші мешканці на якесь рішення. Це не є так, щоб та чи інша громада зухвало не хоче платити за своїх мешканців. Ні, ми готові платити, просто немає наразі відповідних напрацьованих механізмів відшкодування чи якоїсь субвенції або дотації. Тому питання стоїть на стадії бухгалтерії", - розповіли у Давидівській тергромад.

Там додали, що Львів, як мінімум, повівся некоректно, коли деактивував картки пільговиків інших громад, хоча при цьому, львівські пенсіонери теж користуються транспортом цих громад і вони не вимагають у Львова компенсацій.

Уряд готує зміни, але вони ще не скоро врегулюють ситуацію 

Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, презентація Плану дій уряду, фото: Катерина Галко

Подібні суперечки виникали і в інших містах. Наприклад, ще у 2020 році Київ обмежив безкоштовний проїзд для пільговиків, зареєстрованих поза столицею. Їм запропонували спочатку оплачувати поїздку, а потім звертатися по компенсацію до органів соцзахисту за місцем проживання. Тоді рішення викликало значний суспільний резонанс саме через проблему розмежування відповідальності між громадами.

У багатьох обласних центрах ситуацію поки намагаються втримати без радикальних рішень. Наприклад, у Тернополі міська влада наголошує, що всі пільги для визначених законом категорій населення збережені. Однак питання компенсації перевезень залишається актуальним і там, оскільки витрати на транспорт постійно зростають.

У Міністерстві розвитку громад та територій України розповіли Еспресо, що дійсно є очевидна проблема з пільговим проїздом, яка вже роками тягнеться, особливо з все більшим переходом міст на АСОП (автоматичну система оплати проїзду, е-квитки). Адже в Україні діє десятки систем АСОП з різними підходами, що заважає уніфікувати систему з зрозумілою логікою виплат. 

"Найбільше від недосконалої системи страждають самі люди з пільгами. Вони змушені доводити своє право на проїзд, стикаються з відмовами та конфліктами. Пільга, яка мала бути гарантією підтримки, часто перетворюється на джерело стресу", - кажуть у міністерстві. 

Щоб вирішити проблему хронічної нестачі коштів і більшої прозорості, в Україні неодноразово обговорювалася ідея монетизації транспортних пільг. Її суть полягає в тому, щоб не компенсувати перевізникам перевезення пасажирів, а виплачувати кошти безпосередньо самим пільговикам на окремі картки. Тоді громадянин самостійно оплачував би проїзд, використовуючи чітко визначену від своїх громад допомогу. 

Власне, що в цьому суть законопроєкту №5651-2, який вже понад півроку не може проголосувати Верховна Рада, хоча він пройшов вже всі комітети та читання. У разі прийняття, пільговикам більше не треба буде паперових посвідчень, а відбудеться повний перехід на безготівкову оплату через валідатори за рахунок щомісячних грошових компенсацій на спеціальні картки. Тобто мова йде, щоб перевести систему у цифрову, контрольовану, справедливу площину, а головне зрозумілу для громад площину, щоб не виникало питання, хто за кого повинен платити. 

"Мінсоцполітики визначатиме категорії пільговиків і суму грошей по категоріям. Пільговик отримає свою окрему банківську карточку, її зареєструють в системі. Людина зможе бачити, скільки грошей на карточці для поїздок. Якщо гроші не використала, вони вертаються назад у банк, а потім надходять щомісяця відповідно до суми, яку готові будуть платити ті чи інші громади. У Львові це може бути, умовно кажучи, кілька десяток поїздок, які пільговик сам визначає як витратити. Також важливо, коли пільговик валідується, система бачить, яку пільгу він може мати і на яку поїздку. Тобто, якщо у пільговика є пільга на проїзд, умовно, Львів-Турка, система спише гроші, а якщо немає – ні, і тоді мусить він платити", - пояснили у міністерстві розвитку громад та територій.

Також важливо наголосити, що законопроєкт не змінить все одразу завтра, адже потрібен час для адаптації, доопрацювання центральної автоматизованої системи обліку оплати проїзду та інформаційної роботи з людьми. У разі його прийняття найближчим часом, перехід може тривати кілька років. 

У громадах позитивно ставляться до можливого нововведення, адже законопроєкт чіткіше пояснює функції кожного.

"Загалом логіка цього законопроєкту дуже схожа з нашою. В цьому законопроєкті передбачено, що фактично громада, де зареєстрований відповідний пільговик, вона оплачує за свого пільговика. І таким самим шляхом ми рухаємося. Цим законопроєктом передбачено те, що відповідна громада видає спеціалізовані картки своїм мешканцям і поповняє на відповідну суму коштів, в залежності від того, якими є спроможності бюджету цієї громади. І людина матиме можливість користуватися безкоштовно на цю суму громадським транспортом у Львові, Чернівцях, Києві чи в будь-якому іншому місті, де є запровадження відповідні електронні картки", - прокоментував директор департаменту мобільності ЛМР Олег Забарило. 

Що Львову чекати найближчим часом 

фото: ЛМР/Роман Балук

Попри "сонце за хмарами", яке вимальовується завдяки системним змінам, що можуть найближчим часом прийняти, ситуація на місцях залишається напруженою. 

У Львівській міськраді обіцяють, що найближчими місяцями таки зможуть домовитися з громадами, мовляв, триває розмова, щоб вибудувати комплексне рішення для всіх громад і це дозволить знову активувати всі пільгові картки.

"Коли в нас вже будуть досягнуті певні фінальні домовленості, ми проанонсуємо це і розкажемо детальніше", - лаконічно пояснює директор департаменту мобільності ЛМР Олег Забарило.

Однак у громадах Львівщини не настільки оптимістично налаштовані: так, у більшості вони готові платити, але не знають, як це законно зробити і невдоволені примусовим характером змін, які пропонує Львів. 

У підсумку, заручникам ситуації є самі пільговики, які законом України захищені і мають право на безкоштовну поїздку, але на практиці постійно доводиться це відстоювати. Один з найгучніших прикладів трапився минулого року, коли львівська пенсіонерка через суд домоглася скасування рішення виконкому ЛМР про ліміт на безкоштовні поїздки у транспорті (60 на місяць). Попри це, у Львові й далі діють ліміти, адже міська влада продовжує судитися. Відповідно, пільговикам доводиться через суди відстоювати свої права. Наприклад, як це зробив пенсіонер в лютому цього року, коли скасував у суді 500 грн штрафу, який виписали йому контролери, бо закінчився його ліміт безкоштовних поїздок. 

Читайте також: Транспортний ультиматум: чому Львів вимкнув пільгові ЛеоКарти мешканцям інших громад