Однак нездійснені обіцянки реформ і неграмотна історична політика України все більше і більше дратують нашого найближчого і найприязнішого сусіда.
Атаки тролів і націоналістів
Погрози убивством, кримінальні провадження і незліченні атаки тролів. А ще – обвинувачення у національній зраді і підтримці "бандерівців". Російська пропаганда і крайні праві угруповання не оминули і Польщу, тож підтримка України іноді обертається для поляків справжнім випробуванням.
"Образи сипалися щодня – мейли, дзвінки. Це був період між 2014-2015 роками, коли я їздила до добровольчих батальйонів на Донбас", - розповідає Еспресо.TV польська депутатка від правлячої партії "Право і Справедливість" Малгожата Гошевська у розмові на Facebook.
"Були і дуже серйозні погрози позбавити мене життя. Через це досі точаться кілька кримінальних справ".
Гошевську запам'ятали на київському Майдані – роздавала там польський бігос і ночувала разом із демонстрантами в наметах. Нещодавно під її керівництвом було створено Звіт про російські військові злочини на Донбасі, який уже відправили у Гаагу.
Гошевська з українськими військовими на Донбасі у лютому 2015 року
"Часом вороги України і по факту друзі Путіна мені закидають: "Ти підтримуєш бандерівців". Щоправда, це поодинокі голоси маргінальних осередків", - ділиться у мейлі Марчін Свєнціцький, депутат від опозиційної партії "Громадянська платформа".
Свєнціцький також від початку української революції брав участь у проукраїнських демонстраціях у Варшаві, їздив на майдан та всіляко підтримував Україну. Нещодавно разом із Гошевською ініціював ухвалу польського парламенту у справі Надії Савченко.
Польський Сейм вимагає звільнення Надії Савченко 9 березня 2016 року
Редактор польського Forbes Міхал Бронятовський нещодавно підтримав ініціативу перейменування вулиці біля російського посольства у Варшаві іменем Героїв Майдану. До критики цього проекту ставиться з гумором і не боїться, що ініціатива може йому зашкодити. "Якби такі речі шкодили моєму іміджеві, я би пишався, що у мене такий поганий імідж", - посміхається він під час Skype-розмови.
Небезпечна історична політика
"Після зміни уряду у Польщі багато чого змінюється, але, на щастя, новий президент і уряд заявили про продовження підтримки для України", - коментує Свєнціцький. Невирішені історичні питання, однак, можуть стати сильною перешкодою для побудови щирих відносин двох країн.
Співрозмовники Еспресо.TV досі не можуть забути ляпаса, який зробив Київ екс-президентові Польщі Броніславові Коморовському. У квітні 2015 Верховна Рада ухвалила закон про визнання організацій, які боролися за незалежність у ХХ столітті – голосування відбулося саме у день візиту польського президента.
"Я знаю, наскільки низькою є в українському суспільстві свідомість злочинів, скоєних на Волині ОУН-УПА і як багато ще треба зробити у цій справі. Розумію, що цей процес вимагає часу. Однак від політиків очікую конкретних дій, особливо самоосвіти у цих питаннях. Їхня віра у те, що за всіма злочинами проти польського населення стоять російські провокатори, дратує мене щораз більше," – ділиться Гошевська.
І підкреслює: ці слова говорить людина, яку дуже складно обвинуватити в антиукраїнських поглядах чи діях.
Бронятовський погоджується, що кожна країна має право самостійно інтерпретувати свою історію, але треба слідкувати, щоб не образити своїх дуже доброзичливих сусідів. На його думку, однак, історична політика зовсім не є ключовою у польсько-українських стосунках.
"Її (історичної політики. – Ред.) не було під час Майдану. Коли хтось ішов із біло-червоним прапором, до нього приходили обійматися, і це була велика радість. Це і найважливіше у людській приязні.. А питання історії залишмо історикам. І не дай боже, щоб до них дотикались політики, бо вони завжди будуть використовувати це у власних політичних цілях".
Свєнціцький визнає: поляки теж не без вини перед українцями. Тому, за його словами, діалог на складні теми і спроби возз'єднання легше буде вести, коли Україна стане суверенною, вільною і демократичною.
Сильна Україна в інтересах Польщі
Для більшості поляків приязнь до українців є доконаним фактом і частиною щоденного життя, стверджує Свєнціцький. Це і спільні проекти на рівні місцевої влади, університетів та фондів, це й робота багатьох українців у Польщі.
Коли запитую співрозмовників, чого вони очікували би у відповідь від України, чую ідентичну відповідь: щоб Україна стала на ноги. На питання, чи не набридло їм безкорисливо і часто без взаємності нам допомагати, при цьому стикаючись із шквалом погроз, критики й агресії вдома, переконують: підтримують нас згідно із власними принципами, а не з метою політичної вигоди.
"Найбільше українці потішать поляків, якщо проведуть вдалі реформи і вступлять до Євросоюзу," – стверджує Свєнціцький.
"Поки що, незважаючи на численні обіцянки українських політиків, пропоновані нами зміни і досі залишаються обіцянками", - констатує Гошевська.
"Сильна Україна є так само в інтересах Польщі, як і навпаки. Польща має один потужний інтерес: мати сильного союзника на Сході, оскільки боремося зі спільним ворогом – Росією", - каже Бронятовський.
Еспресо.TV розпочинає цикл публікацій про життя нашого найближчого західного сусіда і, за деякими оцінками, нашого найбільшого адвоката у Європі.
Автор циклу, Вікторія Жуган, закінчила магістратуру у Варшаві, стажувалася у "Газеті Виборчій" і співпрацює з польським виданням Kultura Liberalna.
Інші матеріали циклу:
Дорога в Євросоюз. Як Польща обігнала Україну
Мрія про заборону абортів. Чому польські жінки звітують владі про місячні