12 травня, Верховна Рада голосами 264 депутатів надала згоду на призначення Юрія Луценка генеральним прокурором. Цьому передували майже двохмісячні переговори навколо крісла очільника Генпрокуратури. За тим, що передувало призначенню Луценка і як відбувалось його погодження у Верховній Раді спостерігало Еспресо.TV.
Спротив прокурорських
Колишній генпрокурор Віктор Шокін написав заяву на звільнення ще 16 лютого, однак лише наприкінці березня Верховна Рада його задовольнила, і 3 квітня відповідний указ був підписаний президентом Петром Порошенком.
З моменту появи заяви на звільнення та призначення нового очільника ГПУ пройшло майже 2 місяці. І весь цей час в політичних колах тривали переговори щодо кандидатур на вакантне крісло. Однак спочатку на заваді швидкому визначенню з майбутнім ГПУ стали не менш складні переговори щодо нової коаліційної конфігурації та призначення нового уряду.
Прізвище лідера президентської фракції в парламенті Юрія Луценка ще задовго до офіційного оголошення лунало в числі основних кандидатів на головне прокурорське крісло, однак сам політик тривалий час не підтверджував цю інформацію. Доки політики визначались з новим прем’єр-міністром, у стінах ГПУ тривала своя боротьба.
Спочатку Шокін, який на той момент ще не пішов у відставку, позбувся двох своїх молодих заступників Віталія Каська та Давида Сакварелідзе, з якими у "системних" прокурорів досить час тривала внутрішня боротьба. А вже після звільнення Шокіна серед списку кандидатів на крісло генпрокурора також з’явились прізвища двох його заступників – Юрія Севрука та Юрія Столярчука.
Другий вважався основним кандидатом "з системи", однак вже при першій спробі ввійти в публічну площину "згорів", припустивши виклик на допит посла США Джефрі Пайєта. Такі заяви викликали вкрай негативну реакцію в дипломатичних колах, і в ГПУ були змушені поспішно виправдовуватись, переконуючи, що не те мали на увазі.
В цей же час у Верховній Раді та в Адміністрації президента вже повним ходом тривали перемовини з пошуку голосів під Луценка. На заваді в кандидата стояло одразу декілька перепон.
Перша – відсутність юридичної освіти, яка є обов’язковою умовою для зайняття посади. Крім того Луценко вимагав нівелювання вступу в дію закону про прокуратуру, яке мало відбутись 15 квітня і істотно розширювало прокурорське самоврядування. Тим не менше переговори зайшли в глухий кут, і депутати провалили відповідний законопроект, не вклавшись в необхідні терміни.
Така ситуація викликала невдоволення самого Луценка, який заявив, що при відсутності повноважень в ГПУ не піде.
"Декларативна посада мене ніколи не цікавила. Мені, як і всім українським громадянам, потрібні радикальні зміни в прокуратурі, а без кадрових змін це неможливо", - заявляв 11 квітня Луценко.
Однак 15 квітня закон таки набув чинності, а вже наприкінці квітня ГПУ провела Всеукраїнську конференцію працівників прокуратури, обравши членів двох органів прокурорського самоврядування, які по суті позбавляли ще не обраного генпрокурора повноважень самостійно призначати керівників прокуратур різних рівнів.
Низка прокурорів звинуватили керівників ГПУ в нечесній грі та обранні "правильних людей" в новостворені органи.
Спротив парламентських
Незважаючи на події в самій ГПУ, в політичних колах продовжувались переговори щодо пошуку голосів для призначення Луценка. Час "Х" був призначений на вівторок, 10 травня, і до цього часу сам Луценко встиг заручитись підтримкою фракції "Народний фронт".
Партнери БПП по коаліції також не залишаться осторонь. Передбачається, що представник від НФ Дмитро Сторожук стане першим заступником Луценка в ГПУ.
Формально, голосів БПП і НФ мало б вистачити для прийняття необхідних законодавчих змін, однак практика попередніх голосувань за призначення Кабміну свідчила про те, що виключно голосів двох коаліційних фракцій буде недостатньо.
"Батьківщина", "Самопоміч" та Радикальна партія встигли публічно відмовитись від підтримки кандидатури Луценка, тому лідер фракції БПП був змушений, так само як і прем’єр Володимир Гройсман, шукати голоси в екс-регіоналів.
До "Опозиційного блоку" Луценко не пішов, однак мав зустріч з депутатами від групи "Відродження", яку пов’язують з власником групи "Приват" Ігорем Коломойським, та з деякими членами групи "Воля народу".
У середині квітня ці дві групи не підтримали перший законопроект "під Луценка", однак після зустрічі з кандидатом стали більш прихильні до лідера фракції БПП. Тим не менше, голосування 10 травня знову дало збій. Не вистачило буквально декількох голосів.
"Відродження" і "Воля народу" не підвели. Однак недобір очікував на Луценка, як не дивно, від членів своєї ж фракції БПП. Згодом член фракції БПП Мустафа Найєм заявив, що голосував проти "законів під Луценка", оскільки не розуміє, чому колишній заступник київського мера, а нині депутат від "Волі народу" Олесь Довгий "бігає по залу в пошуках голосів", а депутати "Відродження" гарантують свої голоси.
Ще у вівторок під час голосування Олег Ляшко звинуватив коаліцію в торгівлі голосами з екс-регіоналами. "Ви розмінюєте голоси на митниці", - заявив Ляшко з трибуни парламенту. В той же час кулуарами ширились розмови про домовленості між президентом і групами екс-регіоналів.
Зокрема, ряд депутатів заявили, що "Відродження" в обмін на підтримку Луценка отримає преференції на митницях, а також більш лояльне ставлення Державної фіскальної служби до підприємств з групи Коломийського.
В свою чергу, "Воля народу" начебто "торгує" контроль над державним підприємством "Укргазвидобування". Представники вказаних депутатських груп, звісно, всі розмови спростовують, однак вже вранці середи, 11 травня, в офісі "Укргазвидобування" пройшли обшуки слідчих ГПУ та СБУ.
Середа. "Артпідготовка"
Провал у вівторок змусив президента Петра Порошенка особисто втрутитись в ситуацію та скасувати свій візит до Лондона, де він мав виступити на антикорупційному форумі.
Західні партнери вже давно очікують призначення нового генпрокурора, а МВФ вимагає прийняття близько 20 законопроектів, тому скасування візиту можна розцінювати не інакше як визнання наявних проблем. Простіше кажучи, нема з чим їхати.
Президент втрутився в переговори, а в ЗМІ активно ширилась інформація, що до України прилетів Ігор Коломойський. Тим не менше, факт зустрічі президента з олігархом підтвердити не вдалось.
В той же час в середу відбулась зустріч спікера Ради Андрія Парубія та Юрія Луценка з лідерами фракцій та депутатських груп. На зустрічі Парубій анонсував, що в четвер законопроект "під Луценка" (з формальною зміною авторів) буде знову розглянутий в парламенті.
В свою чергу Луценко зробив спробу переконати колишніх партнерів по коаліції підтримати його, однак безрезультатно. Іншою проблемою був розгляд законопроекту в профільному комітеті Ради, в якому головує представник "Батьківщини" Андрій Кожем’якін.
За словами членів комітету, Кожем’якін міг завернути документ, однак після прохань Парубія і безпосередньо Порошенка комітет таки дозволив внести законопроект до зали.
Прокурорський четвер
фото: Reuters
В четвер у Верховній Раді можна було побачити дуже несподіваних людей. В кулуарах парламенту можна було побачити навіть мерів одразу двох міст-мільйонників.
І якщо появу мера столиці Віталія Кличка можна було б хоч якось буденно аргументувати, то поява мера Дніпропетровська Бориса Філатова, близького до Коломойського, може пояснюватись необхідністю проконтролювати домовленості по голосуванню.
Згодом група позафракційних депутатів, пов’язаних з Коломойським, в унісон з "Відродженням" голосувала за необхідні зміни. І на відміну від вівторка, в четвер осічки не сталось.
За "закон Луценка" проголосували 258 депутатів. Відмовились підтримати зміни прогнозовано "Батьківщина", "Самопоміч" та РПЛ. БПП і "Народний фронт" разом дали за цей документ 206 голосів.
Показово, що саме таку ж кількість голосів дві фракції дали декілька тижнів тому при призначенні прем’єром Володимира Гройсмана. Інші голоси додали "Відродження", "Воля народу", позафракційні та навіть трійця депутатів від "Опозиційного блоку".
Згодом в Раді й поза нею почалось найцікавіше. Депутат від БПП Сергій Лещенко та "свободівець" Юрій Шевченко спробували внести постанову про скасування голосування через порушення регламенту, однак вони навіть не встигли її зареєструвати, оскільки виявилось, що закон вже підписаний спікером, а вже через 20 хвилин прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко рапортував, що голова держави вже й підписав.
Далі події почали розгортатися з ще шаленішою швидкістю. Близько 15:00 в кулуарах Ради з’явився спецвипуск парламентської газети "Голос України" з вже опублікованим "законом під Луценка", який відкривав кандидату без профільної освіти шлях до крісла генпрокурора.
Не пройшло і півгодини, а в Раді вже було зареєстровано подання на призначення від Порошенка. А менш ніж ще за годину профільний комітет знову нашвидкуруч провів засідання, і 13 з 16 присутніх голосами підтримали внесення подання до зали.
Читайте також: "Першопроходець" Луценко. Що потрібно знати про нового генпрокурора
На вечірньому засіданні до зали прийшов президент і особисто представив подання. Голові держави довелось навіть трохи підвищувати голос, оскільки депутати від РПЛ уже 3 дні блокували трибуну з вимогою створити комісію по розслідуванню офшорного скандалу.
"Генеральній прокуратурі потрібен важковаговик, який не буде керуватися помстою, який не буде керуватися бажанням розправитися з кимось", - переконував депутатів Порошенко.
Сам Луценко в своїй промові не забув згадати і про своє минуле, натякаючи, що з почуттям справедливості в нього все добре, і не пропустив можливості відповісти критикам щодо відсутності в нього профільної освіти.
"Тим, хто розказує про освіту і необхідність юридичної освіти на посаді генпрокурора, хочу нагадати. Дорога моя Юлія Володимирівна, нас з вами посадили професіонали з юридичною освітою. Освіта – не запорука того, що прокуратура буде працювати на закон і суспільство", - заявив Луценко, зірвавши оплески зали.
фото: Reuters
Читайте також: "Політичний термінатор". 10 яскравих цитат Луценка про прокуратуру
Через півгодини дискусій депутати проголосували за Луценка. Табло показало результат – 264 голоси, а Порошенко прямо в залі підписав указ про призначення.
Голоси давали приблизно ті ж фракції, що й вранці, однак знову різануло око те, що БПП та НФ "на двох" цього разу дали навіть менше ранкових голосів – 204.
Вже після засідання спокійний Луценко вперше за декілька тижнів вийшов до преси, якій розповів, що попередив президента, що прийшов в ГПУ тільки на 1,5 року, і сподівається, що за цей час вдасться привести в органи нові обличчя.
Разом з тим новий генпрокурор повідомив, що не буде з ходу приймати кадрових рішень, а спочатку заслухає інформацію своїх заступників по резонансних справах. Луценко анонсував, що окрему увагу приділить справам проти Майдану та справам проти екс-президента Віктора Януковича.
При чому, Луценко навіть не виключив можливості, що сам буде представником держобвинувачення по цій справі, тому зовсім скоро українці зможуть побачити Юрія Луценка в новій, незвичній для багатьох, іпостасі.