Україна не буде Казахстаном

Після масштабного терористичного акту у Актобе виявилося, що в Казахстані є власні вороги народу. Комітет національної безпеки цієї країни звинуватив групу високопоставлених чиновників в організації змови з метою захоплення влади.

У слідчому ізоляторі місцевих "чекістів" виявилися колишній перший заступник генерального прокурора Бахтибаєв, колишній начальник департаменту внутрішніх справ Південно-Казахстанської області генерал- майор Доскалієв та інші високопоставлені чиновники. Всі вони оголошені спільниками - вже смішно - заарештованого раніше директора заводу "Шимкентпиво" бізнесмена Тохтара Тулешова.

Ось хто, виявляється, збирався захопити престол Назарбаєва. Нещодавно президент Казахстану наголосив, що зробить все можливе, щоб Казахстан не став Україною. Нурсултан Назарбаєв, очевидно, мав на увазі Майдан і крах кримінального режиму Віктора Януковича.

Так ось, Нурсултане Абішевичу, Майдан якраз і сприяв тому, що Україна не стане Казахстаном. Український народ захистив саму можливість зміни і відповідальності влади від групи узурпаторів, які намагалися нав'язати нашій країні авторитарний пострадянський режим. І тепер у нас не буде так, як в Казахстані.

Не буде старого "батька нації", який намагається зберегти владу і фінансові потоки - і поводиться так, немов би після нього - хоч потоп.

Не буде гризні чиновників і силовиків, які розуміють, що крах режиму вже близько і намагаються вислужитися перед першою особою, розповідають йому казки про змови і генерують нестабільність, щоб домогтися посилення своєї ролі.

Не буде дезорієнтованого народу, який боїться будь-яких змін і в будь-яких реформах вбачає зраду.

Не буде того відчуття близького кінця, яким живе кожен казахстанець останні роки: ось не стане Назарбаєва - і що буде з країною? Але найголовніше, що дестабілізація, яку очікували після відставки або смерті беззмінного президента Казахстану, почалася вже зараз.

Змовники, терористичні акти, розгони стихійних мітингів - і це тільки початок кошмару, в який судилося поринути колись умовно стабільній колишній радянській республіці. На питання, як вийшло, що Назарбаєв - досвідчений партійний працівник, який добре розуміє, як функціонують важелі влади - допускає весь цей жах - є дуже проста відповідь.

Неконтрольована і необмежена у часі влада призводить і до деградації особистості, і до деградації самої держави.

Ми добре бачимо це на прикладі путінської Росії, лукашенківської Білорусі, назарбаєвського Казахстану. Як політик - навіть як стратег - Назарбаєв був на п'ять голів вище Путіна і Лукашенка. Але майже три десятиліття влади знищила всі його блискучі здібності і перетворили з політика на безсилого монарха, з маніпулятора - на маніпульованого.

Що за всі ці роки відбувалося з Казахстаном? Нічого не відбувалося, в тому-то й річ. Це було життя в болоті, яке намагалися видати за плавання по чистій воді. Так що не потрібно радіти, що Казахстан не стане Україною, пане президенте. Радіти нема чому.