ЄС: Британія виходить, Балкани заходять

Проведений у Великій Британії 23 червня референдум про вихід країни із Європейського Союзу примусив Брюссель подати сигнал про міцність і перспективність ЄС. Такий сигнал був зроблений на 3-му Саміті лідерів країн Західних Балкан і ЄС, який відбувся 4 липня у Парижі.

Прискореною інтеграцією країн цього регіону Брюссель намагається компенсувати вакуум, який утворюється в результаті рішення британців про вихід з ЄС.

Євросоюз однозначно задекларував, що усі країни Західних Балкан стануть членами ЄС. Це було зроблено ще на саміті ЄС-Західні Балкани у 2003 році в Салоніках, після чого були ратифіковані угоди про стабілізацію та асоціацію з цими державами та розпочаті переговори про вступ з Сербією, Чорногорією, Македонією й Албанією (Боснія і Герцеговина заявку на вступ до ЄС ще не подала).

Західно-балканські країни досить впевнено просуваються до членства в ЄС. І це попри уповільненість реформ, категоричну позицію Греції щодо офіційної назви Македонії, тісні зв’язки Сербії з Росією, складну внутрішньополітичну ситуацію в Македонії і Боснії та Герцеговині та неврегульовану проблему Косово, адже 4 з 28 країн-членів не визнали незалежність Косово від Сербії (Україна, до речі, також не визнала незалежність Косово).

Саміт лідерів країн Західних Балкан став черговим підтвердженням, що і Євросоюз і самі країни зацікавлені у виконанні необхідних вимог щодо членства, а Брюссель своєю підвищеною і постійною увагою до регіону стимулюватиме цей процес. На таку чітку позицію вказують заяви європейських лідерів та низка важливих рішень ЄС, оголошених у Парижі.

Так, господар форуму – Президент Франції Франсуа Олланд, у своєму виступі заявив про відкритість ЄС для членства країн Західних Балкан, а державний секретар з європейських справ МЗС Франції Арлем Дезір наголосив, що Західні Балкани є пріоритетом для Франції і для Європи.

Значення Західних Балкан для ЄС, особливо в світлі Brexit, підкреслила Високий представник ЄС із спільної зовнішньої і безпекової політики Федеріка Могеріні: «Це особливо важливо сьогодні, після результатів референдуму у Великій Британії, оскільки всередині Європейського Союзу ми інколи маємо проблеми з визначенням додаткових цінностей Європейського проекту в той час, як на Західних Балканах очевидно, що процес інтеграції до Євросоюзу приносить позитивні результати для громадян».

В результаті, у декларації саміту підтверджено, що, у контексті результатів референдуму у Великій Британії, усі країни регіону мають чітку європейську перспективу та досягли суттєвого прогресу на шляху до Європейського Союзу.

Отже, головним рішенням саміту було максимальне прискорення процесу набуття країнами Західних Балкан членства в Євросоюзі, щоб продемонструвати перспективність і успішність «Європейського проекту».

Тут мова свідомо не йде про два важливі рішення – про створення Регіонального бюро співпраці молоді і розвиток регіональної інфраструктури, оскільки вони є складовими чинниками у цілому процесі євроінтеграції Західних Балкан.

Щоб практично підтвердити свої гучні декларації, лідери Євросоюзу заявили про відкриття з 19 липня переговорів по двом ключовим главам переговорного процесу про вступ Сербії до ЄС – «Правосуддя і основні права» (глава 23) і «Юстиція, свобода і безпека» (глава 24), які довгий час блокувались через позицію Хорватії. На цьому, як заявив сербський прем’єр- міністр Александар Вучіч, наполягала особисто Ангела Меркель.

Загребу довелось поступитись своїми вимогами щодо повної співпраці Сербії з Гаазьким трибуналом та гарантування нею прав хорватської меншини задля підтримки загальної ідеї Євросоюзу.

На згаданому прикладі видно, як Брюссель стимулює країни Балканського регіону до мирного співіснування та компромісного врегулювання спорів, а країни-члени ЄС – до зважених рішень заради головної мети подальшого розвитку Євросоюзу.

Звичайно ж «компенсація» виходу Великої Британії з ЄС прискоренням процесу набуття членства країнами Західних Балкан носить переважно іміджевий характер, оскільки усі ці країни із загальним населенням 24,7 млн. жителів не зможуть замінити вклад Великої Британії в ЄС.

Втім, крім іміджевих факторів, на активізацію Брюсселем євроінтеграції Західних Балкан сприяли й інші чинники.

Практично одразу після Brexit в Росії почали звучати оцінки про недієздатність ЄС та перспективи Євразійського економічного союзу з натяком європейським країнам, які не є членами Євросоюзу, на ідею про вступ до ЄАЕС. Останній РФ позиціонує як альтернативу ЄС.

При цьому озвучувались припущення, що Брюссель після Brexit щонайменше візьме паузу в розширенні. Тому у Парижі лідери ЄС намагались розвіяти будь-яку стурбованість кандидатів і потенційних кандидатів та зацементувати їхній євроінтеграційний курс.

Крім цього, у Парижі було зроблено наголос, що Західні Балкани є частиною механізму гарантування безпеки Європи. У декларації саміту сказано: «Ми стимулюємо країни Західних Балкан посилити регіональну співпрацю, яка є важливою для стабільності регіону і всієї Європи».

Особлива увага приділяється протидії нелегальній міграції, адже головні потоки сирійських біженців спрямовувались саме через балканські країни. Могеріні заявила, що міграційна криза показала ризики радикалізації регіону і говорить про необхідність тісніше працювати разом.

Для ЄС важливо безпосередньо включити країни регіону в безпекові механізми функціонування ЄС, щоб створити спільний простір безпеки без «білої плями» у вигляді окремих країн Західних Балкан.

Брюссель також прагне повністю інтегрувати Західні Балкани в економічний простір ЄС, відповідно до вже діючої в регіоні зони вільної торгівлі та схваленого минулого року «Порядку денного про включення Західних Балкан».

На саміті у Парижі було вирішено реалізувати нові проекти з розвитку торгівельних та транспортних зав’язків. Проведений в Парижі 3-й саміт лідерів країн Західних Балкан і ЄС дозволяє зробити висновок, що після референдуму у Великій Британії Євросоюз посилив свої зусилля на напрямку Західних Балкан, демонструючи свою єдність та продовження раніше схвалених політик і стратегій.

Останнє важливо для України з огляду на задекларовану ціль набуття членства в ЄС, хоча й додаткового зростання уваги Брюсселю до України після Brexit очікувати не слід.

Віталій Мартинюк, аналітик УНЦПД, асоційований експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»