На початку квітня “Самопоміч”, Радикальна партія і “Батьківщина” по черзі заявили про вихід з коаліції. Згідно з регламентом, без коаліції парламенту загрожує розпуск.
14 квітня тоді ще голова фракції Блоку Петра Порошенка в парламенті оголосив про створення нової коаліції БПП і “Народного фронту”. За його словами, до неї увійшло 227 нардепів (що на один більше від потрібного за регламентом мінімуму).
При цьому разом фракції ББП і НФ налічують 225 нардепів. Досі невідомо, хто той один, який увійшов у коаліцію, за словами Луценка.
На сьогодні нова парламенська більшість пропрацювала приблизно 100 днів. При цьому коаліцією як такою її назвати складно.
Річ у тому, що більшість законів так само голосуються з колишніми колегами по парламентській більшості, адже ці фракції мають більш-менш однаковий політичний вектор і працюють разом у комітетах над законопроектами.
При цьому по тих законах, де БПП і НФ не можуть знайти спільної мови з “Самопоміччю”, Радикальною партією чи “Батьківщиною”, вони вдаються до домовляння з депутатськими групами, куди входять колишні регіонали, - з “Волею народу” та “Відродження”, а також позафракційними.
Саме завдяки цим нардепам коаліція добирала голосів для 6 із 6 найбільш доленосних рішень парламенту за останні три місяці. Жоден із важливих законів не було прийнято силами лише коаліції.
Еспресо.TV вирішило згадати, як торгувалися за шість, на нашу думку, найголовніших прийнятих законів.
Луценко - генпрокурор, Гройсман - прем'єр
Показово, що коаліція не змогла дати голосів для жодного з двох головних кадрових рішень поточного періоду.
На тлі незадоволення роботою Яценюка у кріслі прем’єра для президентської фракції важливим було знайти золоту середину: як звільнити главу уряду так, щоб “Народний фронт” не залишився дуже ображеним.
Вихід знайшли. Рада проголосувала за скасування постанови від 16 лютого, яка визнавала роботу Кабміну незадовільною. Це була одна з умов участі НФ у коаліції з БПП.
Таким чином, на той час щойно створена коаліція досягла згоди і була готова голосувати за Гройсмана-прем’єра. Але не так сталося, як гадалося.
Дует БПП та “фронтовиків” дав за нового прем’єра лише 206 голосів. “Самопоміч”, РПЛ і “Батьківщина” майже повністю не голосували. Потрібні голоси дібрали у екс-”регіоналів” - депутатських груп “Волі народу” і “Відродження”, які проголосували “за” одноголосно. Окрім того, підтримали це призначення 11 позафракційних нардепів.
Схожа історія трапилася і з призначенням очільника ГПУ. Це питання було критичним - три місяці в країні фактично не було генпрокурора.
При цьому для Луценка в акурат прийняли закон, який дозволив стати генпрокурором людині без юридичної освіти.
Читайте також: Прокурорський рекорд. Як Луценка проштовхнули в ГПУ
У результаті коаліція спромоглася дати за Луценка-генпрокурора 205 голосів. З БПП проголосували проти нардепи Найєм, Заліщук та Лещенко (так само вони проголосували і за призначення Гройсмана). І знову класичний сценарій - голосів назбирали у позафракційних (15), у всієї групи “Відродження” (23) і майже всієї “Волі народу” (17).
"Батьківщина", "Самопоміч" та Радикальна партія ще до дня голосування встигли публічно відмовитись від підтримки кандидатури Луценка на посаду очільника ГПУ.
Судова реформа
Над судовою реформою парламентарії працювали майже рік, а голосування за неї було вимогою послів "Великої сімки" та Міжнародного валютного фонду. В результаті, за сам “Закон про судоустрій і статус суддів" набрався 281 голос із 226 необхідних, а за зміни до Конституції, які, власне, запускали реформу, - 335 (при 300 необхідних).
Таким чином, Рада ліквідувала вищі спеціалізовані суди, запровадила конкурсний відбір суддів, створила окремий Вищий антикорупційний суд та обмежила суддівську недоторканність.
Читайте також: Судова реформа. Яким буде нове правосуддя в Україні
За рекордні 335 голосів активно торгувалася команда Порошенка. Зміни до Конституції були надважливим питанням для президента: міжнародні партнери вимагали хоч якогось результату в боротьбі з корупцією, доки парламент не пішов на канікули.
"Шукали не 300, а всі 400 голосів. Ставки занадто серйозні", - розповідав Еспресо.TV близький до Порошенка депутат з БПП.
Очевидно, що для змін до Конституції сил самої коаліції не вистачило б, а ось для закону - могло. Але, по факту, БПП і НФ дали в сумі лише 206 голосів за нього.
При цьому колеги по попередній коаліції - “Самопоміч” та РПЛ - за винятком кількох нардепів, не голосували, хоча й брали активну участь у підготовці проекту.
281 голос набрався за рахунок того, що закон не очікувано одноголосно підтримали депутати групи “Відродження”, майже вся група “Воля народу” та частково “Батьківщина” і позафракційні.
Ще цікавіше було з конституційними змінами. За них 38 голосів дав “Опозиційний блок”, який, до речі, не голосував за закон. Тоді нардепи із “Самопомочі” назвали це голосуванням репетицією змін до Конституції щодо особливого статусу Донбасу і виборів в ОРДЛО.
Позбавлення недоторканності Онищенка
На початку цього місяця Верховна Рада проголосувала за притягнення до відповідальності, затримання та арешт нардепа Олександра Онищенка. Сам він на цей момент перебував уже не в Україні.
Нагадаємо, що за словами генерального прокурора України Юрія Луценка, Онищенко заволодів 40 млрд гривень через "газові схеми" в "Укргазвидобуванні".
Читайте також: Чому нардепа Онищенка хочуть посадити за український газ
При цьому голосування за ці три подання позначилося суперечками навколо самої процедури. В.о. глави регламентного комітету, депутат від "Народного фронту" Павло Пинзеник висловлював претензії до формату подання на зняття недоторканності з Онищенка і висловлював припущення, що воно може бути скасовано судом, як це було у випадку з “радикалом” Ігорем Мосійчуком.
Незважаючи на це парламент підряд проголосував за три подання, а коаліція двох фракцій знову не дала достатньо голосів для самостійного прийняття рішення - лише 186 з 226 необхідних.
Добрати потрібну кількість “за” допомогли колеги з інших фракцій. Вже по класиці частково проголосували позафракційні. Колишні колеги по коаліції - “Самопоміч” і РПЛ - більшістю голосів підтримали подання.
Частина “Батьківщини” на чолі з Юлією Тимошенко також проголосувала “за”, намагаючись таким чином спростувати зв'язок Юлії Володимирівни з паном Онищенком.
Читайте також: “Коні змучились”. Як знімали недоторканність з Онищенка
Колеги депутата Олександра Онищенка з групи "Воля народу" не підтримали його арешт, майже так само, як і “Опоблок” - там лише Вадим Рабінович проголосував “за”.
Декомунізація. Дніпро і Кропивницький
За рішенням Верховної Ради Дніпропетровськ став Дніпром 19 травня, а Кіровоград Кропивницьким - 14 липня.
Обидва перейменування були дискусійними. В першу чергу тому, що самі мешканці міст виступали проти таких змін.
Так, хоч самі жителі Дніпра саме так неформально і називали Дніпропетровськ, виступали вони за формальне збереження старої назви. Що ж до Кіровограда, то міськрада констатувала, що не може визначитися з новою назвою міста і попросила зробити це парламент.
При цьому, області цих обох міст зберігають поки що старі назви, оскільки перейменування їх вимагає відповідних змін до Конституції.
За перейменування Дніпра проголосували 247 депутатів. При цьому нова коаліція змогла дати на це лише 160 голосів, а по одному нардепу з БПП і НФ навіть проголосували проти.
Перейменування також підтримали у “Самопомочі”, “Батьківщині” та РПЛ - депутати цих фракцій були в авторах закону про декомунізацію. Проте навіть разом з ними до необхідного мінімуму голосів для прийняття рішення не вистачало 10 голосів.
Таким чином вирішальну роль зіграли голоси позафракційних та “Волі народу” - їхні в сумі 30 “за” вилися в загальну цифру 247, що навіть справило враження одностайності в парламенті і впевненого голосування за постанову.
А от перейменування Кіровограда підтримали лише 230 нардепів в парламенті. Свою роль у цьому зіграло і те, що це був по суті останній день роботи Ради в цій сесії - наступного дня депутати пішли на канікули. БПП і НФ дали за цю постанову 160 голосів, “Самопоміч” - 18, “Батьківщина” - 10, РПЛ - 17.
Таким чином до цифри 226 не вистачало 21 голосу. В результаті рівно 21 “за” дали позафракційні і ще чотири - нардепи групи “Воля народу”.
Таким чином навіть зі “страховочними” чотирма голосами голосування Ради одностайним не виглядало.
За обидві постанови повністю не голосував “Опозиційний блок” і група “Відродження”. При цьому, відразу після голосування за перейменування Дніпропетровська “опоблоківці” Олександр Вілкул і Дмитро Колєсніков зареєстрували постанову про збереження старої назви, пояснюючи що місто іменується не на честь комуністичного діяча Петровського, а на честь річки Дніпра і святого Апостола Петра.
Аналогічна ініціатива з'явилася і після перейменування Кіровограда - “опоблоківець” Сергій Ларін зареєстрував проект постанови про скасування рішення про перейменування.
Пакет законів для МВФ - напівперемога
Рада не встигла повністю ухвали всі законодавчі зміни, які необхідні для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом. Проте частина з них таки були проголосовані до канікул.
Для отримання траншу голосування за закони умовою не є, проте вони були важливі як сигнал готовності української влади до проведення реформ.
Два документи з пакету законопроектів не розглядалися Радою взагалі, один не пройшов перше читання, один направили на повторне перше читання, і лише чотири були проголосовані за основу.
Ще один внесли на порядок денний - увечері, коли прем'єр Гройсман прийшов до парламенту, проте до голосування так і не дійшло.
Варто зазначити, що з основних п'яти законів за основу було проголосовано лише два.
При цьому за прийняття цих обох законів коаліція дала менше 190 голосів. Тут допомогли соратники Андрія Садового, які проголосували більшістю, а також частково позафракційні і меншістю голосів група “Відродження”.
У підсумку
Загальний аналіз найнеобхідніших для владної команди голосувань дає привід говорити про те, що коаліція у Верховній Раді не є дієздатною в контексті прийняття важливих рішень.
Через відсутність в залі Ради частини депутатів та внутрішні незгоди максимальна кількість голосів від коаліції рідко перевалює за 200.
По суті - домовляння з екс-”регіоналами” єдиний шанс для коаліціянтів утримати хоча б якусь стабільність в Раді. Очевидно, що ні для президентської фракції, ні для “фронтовиків” розпуск парламенту наразі не є вигідним.
На своїй прес-конференції спікер Андрій Парубій відхрестився від запитань, чи є насправді в парламенті коаліція, сказавши, що рахувати депутатів - не його справа. Досі список депутатів, що входять до коаліції, не оприлюднено.