Чим загрожує відсутність України на зустрічі G20

На саміті країн "Великої двадцятки" українське питання звучало лише в кулуарах, адже найбільше світових лідерів цікавлять зараз не геополітичні питання, а стан глобальної економіки

Саміт G20 проходив 4-5 вересня у китайському місті Ханчжоу. Це традиційна зустріч лідерів країн, які представляють найбільші економіки світу та має більш широкий формат, ніж "Велика сімка".

Власне, це чи не єдиний майданчик, на якому досі має змогу з'являтися Володимир Путін. Це дає змогу кремлівським пропагандистам торочити про те, що "світ дослухається до Росії", хоча насправді великими успіхами їхній лідер похвалитися не може.

План Порошенка

Ще на початку серпня український президент намагався домовитися щодо проведення на полях саміту в Ханчжоу зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки". Це автоматично давало б йому квиток на G20. На жаль, цей план не вдався.

На щастя, не вдався і план росіян — провести переговори в "нормандському форматі" мінус Україна, який лобіювала Москва.

Володимир Путін мав би за таким планом зустрітися з Ангелою Меркель та Франсуа Олландом і "всьо порєшать", а Порошенка б згодом просто ознайомили з переліком досягнутих домовленостей і зажадали їх виконання.


Дуже схоже, що тема з "українською ДРГ" в Криму була запущена невипадково напередодні саміту. Путін заговорив про "український тероризм", закликаючи не вести переговори з Києвом, а кремлівські боти почали активно писати про чергову "перемогу російської дипломатії": обговоренні долі України без України.


Схожа ситуація була на саміті G20 в турецькій Анталії. Його порядок денний різко помінявся через теракти в Парижі і замість традиційних розмов про різноманітні глобальні економічні проблеми, довелось обговорювати Сирію, глобальну міграцію, ісламістську пропаганду тощо.

При цьому доводилось активно відмахуватись від настирливих пропозицій допомоги Путіна, який на той момент уже бомбив Сирію.

Цього разу китайці блокували спроби російського президента перескочити з малоцікавої йому теми глобальної економіки на геополітику.

Власне, цей саміт і задуманий для обговорення світових економічних викликів. Говорити про геополітику там не люблять, бо учасники мають давні протиріччя з багатьох питань (наприклад, Китай та Індія) і зустріч тод ізапросто може перетворитись на глобальну сварку.

На щастя, Меркель та Олланд не втратили здорового глузду й на формат переговорів, запропонованих Кремлем, не пішли.

Путін мав окремі зустрічі з канцлером та французьким президентом. Говорили, звісно, і про війну в Україні та анексований Крим. Хоча переговори були доволі довгі, але назвати їх вдалими поки що ніхто не поспішає.

Рукостискання Путіна з Обамою

Мав Обама і зустріч з Путіним. Щодо України вони говорили, але про що саме — наразі невідомо. Обох більше цікавила Сирія, де, за дивним збігом, напередодні саміту помітили спецназівців у російській формі, а невдовзі з'явилися новини про посилення блокади міста Алеппо, яке контролюють повстанці.

Втім, хоча за словами Пєскова зустріч тривала "довше запрланованого", жодних конкретних домовленостей немає, а це означає, що мрія Путіна на рівних з американцями працювати в Сирії черговий раз не втілилася в життя.

"Нормандську четвірку" ліквідувати не вдалося

Тим часом Олланд на своїй сторінці в Facebook вже повідомив, що домовлено організувати у найближчі кілька тижнів зустріч у "нормандському форматі" в звичній конфігурації: Німеччина, Франція, Росія та Україна. Він також згадав про необхідність продовжувати мінський процес.

 
"Багато ЗМІ трактували слова Олланда як анонс зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки", але вважаю, що йдеться скоріше про зустріч на рівні міністрів закордонних справ", - сказав у коментарі сайту Еспресо політолог Володимир Фесенко.

Так що ниття деяких вітчизняних ЗМІ про відсутність в Ханчжоу серед спеціально запрошених гостей українського лідера безпідставне.


Пишуть, зокрема, що Порошенко там не було, а от, мовляв, лідери кількох африканських країн — були. Врешті решт, запрошує країна, яка є хазяїном саміту, а Китай зараз більше цікавить економічна експансія в Африку, а не проблеми України.


Власне, Порошенка не було і на попередніх самітах "Великої двадцятки": в австралійському Брісбені у 2014 році та турецькій Анталії в 2015-му. І це не зважаючи на те, що в 2014 українське питання було чи не головним на саміті й Путін опинився через це там ізгоєм.

А найцікавіше, що Білий Дім повідомив про зустріч щодо України американського президента з Меркель та Олландом одночасно.

Тобто той варіант, який не вдався Путіну, пройшов у Барака Обами, хоча він взагалі до "нормандського формату" не має відношення. Подробиці зустрічі не повідомлялися, але навряд чи ці троє говорили про щось приємне для росіян та їхньої економіки.

Рукостискання Обами та Путіна. Фото: Reuters

Дивна китайська гостинність

До речі, щодо Обами. Його останній візит на саміт G20 в якості американського президента відбувся в напруженій атмосфері дипломатично-протокольного скандалу. Спочатку перед трапом не виявилося червоної килимової доріжки, яку мали лідери інших країн, що прибували в аеропорт Ханчжоу на саміт.

Потім американських журналістів співробітники китайської служби безпеки не пропустили подивитися, як Обама спускається з хвостового виходу, яким він користується під час візитів до вкрай небезпечних країн, таких як Афганістан, наприклад.

"Нас доволі різко зупинили біля блакитної загороджувальної стрічки, біля якої стояли охоронці. За шість років висвітлення подій в Білому домі я жодного разу не стикався з тим, щоб іноземна приймаюча сторона не дозволила б журналістам дивитися, як Обама виходить з літака", - розповів згодом кореспондент New York Times Марк Лендлер.

Цим обурилися не лише журналісти, але й співробітники Білого Дому, зокрема радник президента США з питань нацбезпеки Сьюзан Райс. У відповідь вони почули досить образливі вигуки співробітника китайських спецслужб: "Це наша країна! Це наш аеропорт!"

А згодом протоколісти Обами ледь не побилися з китайськими охоронцями через намагання тих обмежити чисельність делегації президента США.

Сам Обама прокоментував ці інциденти дипломатично, тобто без прямих звинувачень, але з дуже чіткими натяками:

"На наш погляд, важливо, щоб у журналістів був доступ до нашої роботи, щоб вони могли ставити питання. Американці не залишають вдома свої погляди і переконання, коли відправляються в закордонні поїздки, що іноді може спричинити деякі суперечності".

"Я б не перебільшував значення усього цього. У нас багато літаків, гелікоптерів, багато машин і багато людей, і, знаєте, якщо ви країна-господар, іноді усього цього трохи забагато для вас", - додав він.

Символічно, як Обаму й Путіна розташували на "сімейному фото" — в центрі, але по різні боки від хазяїна саміту Сі Цзінпіня.

Привіт від КНДР

Ну а щоб не було зовсім нудно від економічної тематики, гостів саміту вирішив розважити Кім Чен Ин. Він влаштував невеликий фейєрверк з трьох ракет, запустивши їх з міста Хвангджу. Всі три впали у воду біля східного узбережжя Північної Кореї.

Слід мати на увазі, що Китай — давній союзник КНДР та підтримує економіку країни на плаву. Але ракети навряд чи входили в графік саміту.

"Північна Корея регулярно проводить тестування ракет, особливо в той час, коли увага міжнародної спільноти привернута до Південносхідної Азії", - зазначає американський телеканал NBC. Власне, дуже схоже на тактику Путіна.