6 головних претендентів на Нобелівську з літератури

Уже 113-й раз увесь літературний світ, затамувавши подих, очікує на оголошення лауреата найпрестижнішої премії. Традиційно навесні члени Шведської академії залишають у списках претендентів 15-20 номінантів, восени скорочують до 5 і в останні дні обирають переможця.

Напередодні дня оголошення лауреата букмекерські контори по всьому світу складають свої списки імовірних номінантів і дуже часто вгадують переможця. Утім, імена кандидатів на здобуття премії залишаються засекреченими протягом 50 років, а це означає, що списки потенційних номінантів до і після оголошення переможця є тільки чутками.

Уже кілька років поспіль імена у першій десятці букмекерів повторюються. Так, серед імовірних номінантів залишаються Харукі Муракамі, Нгугі Ва Тхіонго, Філіп Рот. За останні дні таблиця кілька разів змінювалась, і позицію лідера посідав то Харукі Муракамі, то Адоніс. 

За останньою інформацією, попереду Нгугі Ва Тхіонго.

Еспресо.TV розповідає, хто вони – найімовірніші номінанти.

Нгугі Ва Тхіонго

Кенійський письменник лівих поглядів Нгугі Ва Тхіонго у списку імовірних лауреатів не вперше. Протягом кількох днів він входив до трійки найімовірніших переможців, а наразі є її лідером.

Кенійський письменник висвітлює серйозні теми. У центрі його творів – соціальні, культурні та політичні проблеми Кенії, зокрема корінного народу кікуйю. У своїх романах письменник описує експлуатацію кенійського народу новою елітою.

Серед найбільш відомих романів Тхіонго – "Не плач, дитино", "На різних берегах", "Пшеничне зерно", "Криваві пелюстки".

Харукі Муракамі

Харукі Муракамі тривалий час вважався найголовнішим претендентом на отримання Нобелівської премії цього року. У списках імовірних лауреатів прізвище цього популярного в світі японського письменника з'являється вже не вперше. 

Харукі Мураками – представник постмодерністської літератури. Він автор багатьох романів, оповідань та документальної прози. Серед найвідоміших його творів – романи "Норвезький ліс", "Хроніка заводного птаха", "Кафка на пляжі", "1Q84".

Твори Муракамі перекладені понад 100 мовами. Спершу тематика його творчості була зосереджена на почуттях, але, почавши подорожувати та переїхавши до США, Муракамі по-новому, по-європейськи, подивився на Японію. Тож тепер через його романи та оповідання можна дізнатись про Японію, її культуру, людей та їхню ментальність. 

Письменник зачіпає актуальні теми сьогодення, і часто його твори тяжіють за жанром до антиутопії. Його герої йдуть у розріз з усталеною думкою про японців, демонструють альтернативний погляд на молодь Японії, яка не відрізняється від молоді Нью-Йорка, Лондона чи Стамбула. Часто вони уособлюють японське "втрачене покоління", яке перебуває в пошуку себе. 

Його твори "Норвезький ліс", "Слухай пісню вітру", "Всі божі діти можуть танцювати" та оповідання із збірки "Привиди Лексінгтона" екранізовані.

Адоніс 

Третім найімовірнішим лауреатом став сірійський поет та есеїст Алі Ахмад Саід Асбар, більш відомий під псевдонімом Адоніс. Письменник вже тривалий час живе у Парижі, але мовою його творчості залишається рідна арабська.

Цікаво, що його вірші, запропоновані спершу газетам від імені Алі Ахмада Саіда, були відхилені. А ось ті ж вірші, подані від імені Адоніса, газети погодились прийняти до друку.

Адоніс є автором десятка поетичних збірок, літературознавчих праць, поем. Він вважається найбільш значущим представником руху "Нової поезії". Його поезія дуже метафорична, наповнена символами, а самі образи часто неочікувані та неординарні. 

Окрім поезії, Адоніс відомий перекладач, літературознавець та літературний критик. У своїх есе сирійський письменник наголошує на негативному впливі ісламу на арабську культуру. На його думку, іслам підкреслює постійне відтворення старого, що заважає модернізації та народженню нового.

У 2011-му отримав Премію Гете та неодноразово був у букмекерському списку імовірних лауреатів на Нобелівську премію.

Філіп Рот

Американського письменника Філіпа Рота вважають класиком американської літератури. Автор книг "Американська пастораль", "Мій чоловік - комуніст", "Професор Бажання" є лауреатом Пулітцерівської премії. 

За збірку повістей та оповідань "Прощавай, Колумбе" був удостоєний Національної книжкової премії. Перший роман Філіпа Рота "Байдужість" був опублікований 1962 року. Рот відомий також романом "Скарга Кравця", що посідає 79 рядок у Рейтингу "100 найкращих книг усіх часів" журналу NewsWeek. 

До речі, Філіп Рот має українське коріння: його рід походить з Галичини. Можливо, за аналогією з минулорічною лауреаткою Світланою Алексієвич це збільшить його шанси на перемогу.

Для багатьох творів письменника характерне відверте висвітлення тем, що з точки зору суспільної моралі належать до заборонених. Зокрема він торкається у своїй творчості особистого сексуального життя, агресивно висміює родинні та суспільні заборони.

У жовтні 2012 року Філіп Рот у інтерв'ю для французького журналу заявив, що припиняє свою творчу кар'єру й вважає, що роман "Немезіда" (2010) залишиться його останнім твором.

Йон Фоссе

За день до оголошення Нобелівського лауреата до п'ятірки найімовірніших потрапив норвезький письменник та драматург Йон Фоссе. Судячи з букмекерських ставок, він має ті ж шанси, що й Філіп Рот, розділяючи з американським письменником четверту позицію. 

Фоссе – наймолодший з імовірних претендентів на Нобелівську з літератури цього року. Норвезькому письменнику всього 57.

Йон Фоссе дебютував з романом "Червоне, червоне" у 1983 році. Загалом він пише романи, новели, вірші, книжки для дітей, а також есе і п'єси. Його твори перекладені понад 40 мовами. В українському перекладі можна почитати роман "Ранок та вечір".

Як драматург дебютував у 1994-му з п'єсою "І ми ніколи не розлучимось". Наразі ж Фоссе є одним з найбільш затребуваних драматургів світу. 

Фоссе мінімаліст: пише лаконічно, а дію описує не від третьої особи, а через репліки та уривки слів головних героїв. Письменник має чимало нагород, серед яких премія імені Ібсена, з яким його, до речі, ставлять в один ряд, премія Шведської академії та звання Найкращого закордонного драматурга.

Ко Ин

П'яту сходинку і чимало шансів отримати Нобелівську має південнокорейський поет та прозаїк Ко Ин. 

Він пише вірші, романи, есе, перекладає з китайської. Ко Ин також готує статті та колонки для газет. Читачів його творів найбільше вражає глибина уяви автора. 

Дивує і величезна кількість його творів та обсяг тем: це і подорожні нариси, і розповіді про понад 3000 людей, серед яких –чимало історичних постатей, і поема про Корейську війну, а також дві збірки про поїзди до Північної Кореї.

Його твори перекладені майже 20-ма мовами.

Окрім плідної праці з літератури, Ко Ин має цікаве, складне та насичене життя. Певний час він був монахом-відлюдником, у той період заснував сирітський притулок. Через певний час після повернення до звичайного життя, намагався покінчити з собою. 

Він також вів активну боротьбу за громадянські права та демократію проти воєнного режиму і був засуджений на 20 років, утім, незабаром був звільнений. 

Не дивно, що те, про що він пише, цікаве багатьом людям. Як і не дивно, що Ко Ин має багато національних та міжнародних премій, тож, зараз чекає на Нобелівську.