В середині листопада Верховна Рада прийняла Закон Про споживче кредитування (№2455). Документ забороняє банкам маніпулювати рекламою та штрафними санкціями, а також дає позичальнику можливість відмовитися від кредиту протягом перших 15 днів.
Більшість новел майбутнього закону призначені для захисту позичальників. Правда, документ набуде чинності лише через шість місяців після офіційного оприлюднення – орієнтовно у липні 2017 року.
Закон поширюється на усі види кредитів, окрім позик строком до місяця, кредитів на суму меншу за одну мінімальну зарплатню (у 2017 році – це 3 200 грн), а також позики кредитних спілок та ломбардів.
Крім цього документ є одним з так званих безвізових законів. Він повинен імплементувати Директиву ЄС 2008/48 про кредитні договори для споживачів.
Правила реклами
В рекламі кредитів зазвичай використовують два варіанти маніпуляцій: "кредит під 0%" та "кредит під 1-2%". У першому випадку банк встановлює нульову номінальну ставку, проте "відіграється" на комісіях за оформлення кредиту, щомісячних комісіях за обслуговування, страховках та інших платежах. Реальні ж ставки за такими кредитами коливаються в межах 30-90% річних, а то й вище. У другому випадку обіцяних 1-2% йдеться про ставку не на рік, а на місяць. При цьому річних набігає на 12-24% та більше (залежно від способу обчислення комісії).
Новий закон вирішить ці проблеми. Він прямо забороняє використовувати у рекламі будь які формулювання щодо нульових відсотків. Натомість документ зобов’яже у кожній рекламі вказувати реальну відсоткову ставку – і саме річну. Водночас банкам доведеться зазначати максимальну суму і термін кредиту, а також розмір першого внеску за кредитом (в народі його називають «авансом»).
Крім того, закон забороняє зазначати у рекламі, що споживчий кредит надають без довідки про доходи.
Спочатку – борг
Ще одне корисне нововведення стосується кредитів, за якими допустили прострочення. Закон визначає черговість оплати боргу: спочатку гроші зараховують у погашення прострочених відсотків та тіла кредиту, далі – на планове погашення відсотків та тіла, і лише потім – на оплату нарахованих штрафів та пені.
Це означає, що тепер недобропорядні кредитори не зможуть штучно роздувати борг позичальника. Також закон закріпив норму, що пеня не може бути вищою за подвійну облікову ставку НБУ, і ввів нове обмеження: обсяг штрафних нарахувань тепер не зможе перевищувати 15% від суми простроченого платежу.
Вишенька на торті – вимога нового закону вказувати в кредитних договорах не лише докладний графік погашення кредиту, а й штрафні санкції на випадок прострочки. Ця опція також буде дуже корисною для банківських клієнтів.
Відмова від кредиту
Майбутній закон надає позичальнику право відмовитися від кредиту протягом перших 14 днів з дня його отримання – розірвати договір в односторонньому порядку. Це не стосується випадків, коли позичальник уже отримав послуги, на оплату яких брав кредит. Не можна відмовитися від кредиту і після нотаріального завірення договору застави.
Після відмови позичальник має протягом 7 днів повернути позику банку і заплатити відсотки за ті дні, що він користувався грошима. Лише відсотки, ніяких комісій сплачувати не доведеться.
Звісно, і до цього позичальник міг достроково погасити кредит. Проте нова схема гарантує можливість повернення кредиту, ще й звільняє від сплати комісій. Очевидно, вона стане в нагоді тим позичальникам, які вже після підписання уважно перечитають свій договір і можуть пошкодувати, що підписували його.
Електронний договір
Банк зможе оформлювати стосунки з позичальником в електронному вигляді – з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів або інших аналогів власноручних підписів чи печаток.
Таких договір за законом можна буде надсилати на електронну адресу або в будь-який інший спосіб, який "дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору".
"Люмпен-кредити"
Не всі новели закону однаково корисні. Наприклад, не дуже зрозумілою є норма, за якою "до укладення договору про споживчий кредит банк зобов’язаний, використовуючи свої професійні можливості, оцінити кредитоспроможність споживача".
Захистити споживача від нав’язаних непосильних кредитів вона не зможе, та й зазвичай банки самі зацікавлені у позиках тим клієнтам, які здатні їх повернути: оцінка кредитоспроможності – обов’язково елемент, який завжди присутній під час прийняття рішення про видачу позики. Єдина можлива користь від новели – те, що тепер такий обов’язок банкірів закріплений законом.
"Норма сформульована надто розмито і не примусить якісно оцінювати тих, які досі це не робили. Там взагалі нема конкретики - наприклад, про перевірку позичальника в бюро кредитних історій та інших базах.По суті, кредитний інспектор зможе поставити галочку, що позичальник добре вбраний - і формально вважати, що вимогу виконав", - розповів Еспресо.TV аналітик юридичної компанії Pravovest Іван Нікітченко.
Скидається на те, що пункт зумисне був сформульований так, щоб нічого не змінилося. Банк сам має контролювати, чи не видають його співробітники кредити неблагодійним позичальникам.
Крім того, більшість платоспроможних клієнтів отримують частину зарплатні в конвертах - і якісна оцінка офіційних доходів може залишити банки без позичальників. Отже, все залишиться, як було: банки проводитимуть оцінку кредитоспроможності на свій розсуд.
Читайте також: Захист від афер. Чим корисний закон про "вкладників Михайлівського"