Захист від афер. Чим корисний закон про "вкладників Михайлівського"
У хвилі народного обурення з приводу виплат жертвам "Михайлівського" потонули справді хороші зміни, які несе закон "про ошуканих вкладників"
Днями набуде чинності президентський законопроект №5390, щодо компенсації шкоди, завданої зловживаннями у сфері фінансових послуг. І хоча його створили під тиском вулиці, і він передбачає повернення 1,2 млрд. грн. вкладникам, які не мають на це юридичного права, закон також передбачає низку корисних новел, здатних назавжди залишити подібні афери в минулому.
На захист вкладників
Історія із постраждалими вкладниками далеко не така однозначна, як її подають. Зазвичай розповідають, що клієнтам давали вибір: або нижча ставка – для депозиту в банку, або вища – у фінансовій компанії. Проте в українських реаліях менеджери з продажів часто-густо приховують чи завуальовують фінансові пастки продуктів, які продають. Важко уявити, що зацікавлений у грошах клієнта співробітник відверто підкреслить відсутність гарантії за вкладом з боку ФГВФО (Фонд гарантування вкладів фізічних осіб)
Саму ж схему оформлення депозиту в "Михайлівському" зробили досить заплутаною. Вкладник підписував договір поточного рахунку з банком (на нього, власне, він і вносив кошти). Далі була згода на обробку персональних даних, страхування та інші папери.
Поміж них і лежав договір, у пункті 1.4 якого йшлося про передачу коштів фінансовій компанії. У назві цього документу не було написано ні "договір депозиту", ні "договір позики". Що при цьому обіцяли і про що справді попереджали – знають лише самі консультанти і вкладники. На жаль, цілком очевидно, що більшість з клієнтів не читали черговий договір, який підписували.
Фінансові компанії витрачали отримані гроші на свій розсуд, а за декілька днів до банкрутства "Михайлівського" за фіктивними бухгалтерськими паперами "повернули" більшість коштів на поточні рахунки вкладників. ФГВФО за законом має компенсувати кошти з поточних рахунків, проте на цей раз він викрив схему і відмовив у виплатах. Цю ситуацію і виправить майбутній закон.
Вибіркові компенсації
Документ вже підписаний президентом, і через 20 днів після його оприлюднення розпочнеться виплата 1,2 млрд. компенсації близько 14 тис. вкладникам. За даними Фонду, 45% з них мають 55 років та більше. Це означає, що від схеми постраждала найменш захищена та фінансово грамотна верства населення – пенсіонери.
Проте виплатять компенсацію не всім. Рішення прийматимуть за кожним договором окремо. ФГВФО перевірить кожного вкладника і відмовить у виплаті тим, хто пов’язаний з акціонерами чи менеджментом банку.
Ще один дуже важливий момент – на компенсації можуть розраховувати лише клієнти тих банків, що збанкрутували до моменту прийняття цього закону. І хоча теоретично подібну аферу міг практикувати ще якийсь банк зі збанкрутілих до листопада 2016 року, вірогідність цього невисока. Це означає, що можна не боятися фінансування з державного бюджету глупства вкладників у майбутньому.
Відповідальність акціонерів
Фонд розпочне виплати в найближчий місяць із власних коштів (читай – з державних, а також із внесків банків-членів ФГВФО). Проте організація вже заявила про намір повернути ці кошти через суд.
Для цього новий закон передбачає одразу декілька нововведень. Найважливіше з них – арешт майна та грошей осіб, до яких позивається Фонд, для забезпечення цього позову.
Крім того, документ дає ФГВФО право заявляти вимоги до фінансових компаній та небанківських установ, які залучали за такими схемами кошти фізосіб.
"За новими нормами отримані гроші будуть включатися до ліквідаційної маси банку – тобто використовуватися для виплат відшкодування вкладникам та кредиторам", - пояснює Глеб Сегида, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest.
Захист від майбутніх афер
Новий закон передбачає одразу низку заходів, які допоможуть захистити українців від подібних афер у майбутньому.
Банки-повірені інших організацій, які залучають для них кошти, змушені у письмовій формі повідомляти вкладників про відсутність гарантій з боку ФГВФО. Також банкам заборонено залучати кошти фізосіб з метою їх прямого розміщення в кредити, не відображаючи такі операції у активах. Ця норма має допомогти регулятору банківського ринку вчасно помітити такі операції і контролювати їх.
Нарешті, закон забороняє фінансовим установам залучати кошти українців, у тому числі шляхом отримання позики, якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи.
Наскільки вдало держава використає новий закон, залежить від подальшого розвитку подій. Втім, шахраї зможуть вигадати нові схеми афер – так що в повній безпеці лишатимуться ті вкладники, що ретельно читають договори перед підписанням.
- Актуальне
- Важливе