Ми можемо часто почути про те, що світ прийшов до формування постіндустріального суспільства, не замислюючись над тим, що ж насправді цей феномен означає для економіки. Насправді ж ми маємо ситуацію, коли люди, які сформувалися в індустріальному 20 столітті, є свого роду "іммігрантами" в новому часі.
Для більшості людей економіка поділяється на реальну, тобто матеріальну, і віртуальну, тобто позбавлену матеріального обличчя. І матеріальна у вигляді великих заводів і конкретних речей здається якоюсь стабільнішою. Але життя диктує власні принципи.
Ми бачимо неймовірну кількість новітніх професій, які створюють незрозумілі для пересічної людини речі – фахівці з донесення інформації в інтернеті, фахівці з іміджу, стилісти, тренери з фітнесу, спеціалісти з розробки корпоративного стилю, фешн-дизайнери і таке інше. Час від часу це видається трохи несправжнім тому, хто "іммігрував" в 21-е століття з 20-го.
Але все це і є сучасна економіка, в якій майже дві третини всього створеного економікою, формується сектором послуг.
Індустріальну людину 20-го століття й надалі чекатимуть шоки, бажання спинити час, повернутися до зрозумілого світу минулого. Ми бачимо це зараз.
Дезінтеграція в Європі, перемоги на виборах популістів, сплеск націоналізму – все це той світ, який покоління бебі-буму намагається повернути. Але час пішов, нехай навіть сучасна світобудова і зазнає дезінтеграції, скоріш за все, це буде явищем тимчасовим.
В матеріальному світі існують кордони, але їх немає в світі цифровому. В матеріальному світі є прив’язка до географічних координат, до місця, де є твій дім, але в цифровому світі координати можуть швидко змінюватися. В матеріальному світі стіни потрібні для захисту, а в цифровому на них пишуть блогери, щоправда, це вже стає немодним, тож на зміну їм приходять влогери.
Давайте подивимося на цей світ через призму деяких красномовних фактів:
За останні 25 років чисельність людей у світі виросла на 39%. Матеріальна економіка йшла в ногу з цим зростанням, адже світ став споживати на 43% більше нафти і їсти на 23% більше пшениці. Але економіка зросла більше, ніж удвічі, значно випереджаючи вказані цифри. Чому? Насамперед, за рахунок інновацій, за рахунок новітніх послуг, яких просто не існувало 25 років назад.
Автоматизація і комп'ютеризація викинуть у невідоме мільярди людей, які все ще роблять те, що в принципі може зробити машина, - діють за певним алгоритмом. Касири, водії, бухгалтери, комплектувальники товару, частково – продавці, частково – державні службовці, й ще багато інших фахів, - всі вони під загрозою.
Добре це чи погано? Коли людину, яка тяжко працювала на полі, заміняє комбайн, хіба ми не кажемо, що це добре? Добре для людства, добре для історії, але справжній виклик для конкретної людини, яка випала із змін.
Ілон Маск, видатний новатор-підприємець, засновник SpaceX і Tesla Motors, вважає, що про людей, яких витіснятимуть з їх робочих місць машини, треба подбати вже зараз, використовуючи ідею гарантованого основного доходу, коли людина отримуватиме фіксовану суму, якої вистачатиме на життя, а надалі робитиме вибір – працювати чи ні.
Не виключено, що турботи Маска дещо передчасні. Говорячи про загрозу безробіття, ми забуваємо, що люди схильні створювати цінність з нічого. Якщо ми віримо, що щось є цінним і коштує багато, то воно стільки й коштує без усілякого практичного сенсу.
Тому технологічні вдосконалення, які відбуваються зараз, довгостроково матимуть той же ефект, що можна було спостерігати й після початку промислової революції. Люди створять нові галузі, виникне нова мода і нові професії. Звісно, що шлях до цього може бути непростим.
Під час технологічних проривів розшарування суспільства надзвичайно поглиблюється. Переможці отримують набагато більше за тих, хто не зміг адаптуватися до вимог часу. Ми можемо бачити це на власні очі.
Український кваліфікований програміст може отримувати 3000 доларів, а кваліфікованому спеціалісту поруч з іншою спеціальністю будуть пропонувати 5000 гривень. І навіть не мрійте про справедливість. Її немає. Спроби змінити ситуацію – це контрпродуктивні намагання зупинити історію і час, закритися від нового незрозумілого світу. Краще подбайте про те, ким ви будете в цьому світі за 5 чи 10 років.
Скидається на те, що цей світ буде таким:
Виходьте з того, що ваша професія цілком може зникнути або ж мати невеликий попит, тож треба вже перевчатися, з того, що демографія схиляє до зникнення пенсій, тож ваша старість у ваших власних руках, з того, що існуюча освіта катастрофічно застаріла, а нової ще немає, тож схиляйте дітей бути відкритими до всього найновішого й найтрендовішого. Ще ніколи ви не мали таких можливостей, водночас, не мали і такого рівня ризиків.
Економіка сервісів, вражень, емоцій, довіри марширує світом. Економіка ірраціонального голосно стукає у двері, але ви часто так зайняті, що не маєте часу спитати, що їй треба від вас.