Щотижневий рейтинг зради в українському Фейсбуці від Еспресо
А ще на цьому тижні український фейсбук вдягнув на себе каски шахтарів і заглибився у тему вугілля так, як не заглиблювався ніколи до цього.
Втім, ми навіть не намагалися знайти в потоку усіх цих постів хоч якусь аналітику, а просто насолоджувалися залежами мемасиків на цю тему. Не знаємо, як вугілля, а жарти з його приводу фейсбук видобувати вміє на ура. Зацініть.
Окрему увагу блогерів заслужила фраза Володимира Гройсмана про те, що “альтернативи вугіллю з ОРДЛО немає”.
Ну і раз ми вже згадали про Гройсмана, перейдемо до інших зрад.
МАМА ТА ІНШІ РОДИЧІ УКРАЇНСЬКОЇ КОРУПЦІЇ
Український політикум поступово перетворюється на індійське кіно, тому що по-перше, там всі усім родичі, якщо брати за основу лінію корупції, а по-друге, вони ще й чудово на цю тему співають, не гірше ніж у кращих шедеврах Боллівуду.
Так, Володимир Гройсман закинув Юлії Тимошенко, буцімто вона є “мамою української економічної слабкості, знищення української незалежності, корупції, популізму і неефективності”.
Причому він не лише це озвучив, але й попросив свою команду нарізати красиво відео і викласти у свої соцмережі. Ну дійсно, не фоточки ж їжі ж прем’єрові виставляти, тим більше з їжею і так на обличчі все написано.
Це просто свято політичної думки — звинувачувати когось у популізмі в найкращих традиціях популізму. Позиція скидати все попередників не нова, але ми й не здогадувалися, що в Володимирі теж живе маленький Азаров і тим паче не вважаємо правильним демонструвати цього маленького Азарова на публіці з елегантністю ексгібіціоніста.
Мама ж, тим часом, не змовчала (хоча коли таке бувало, щоб вона змовчувала) і в свою чергу повідомила людству, про неадекватність, слабкість і нездатність діяти морально, духовно і чесно Гройсмана. Тут не можемо не віддати належне такій риториці, бо якщо спиратися на неї, то можна подумати ніби в українську політику можуть потрапити моральні, духовні і чесні люди.
На жаль, поки що маємо двох макак з зоопарку, що прицільно кидають одне в одного лайном перед очима зачудованої фейсбук-аудиторії, яка взяла попкорн і з захопленням спостерігає за цією виставою двох акторів без оскара.
ІМПОРТ КОМУНІСТІВ В УКРАЇНУ
В громадянство України вдяглися вже навіть найбільш відсталі верстви населення. Цього тижня раптом стало відомо, що нещодавно наша країна стала багатшою на двох громадян Дениса Вороненкова і його дружину Марію Максакову. І все б нічого, якби, по-перше, вони не були раніше громадянами Росії, а по-друге, навіть не громадянами, а цілими депутатами: вона — від “Єдиної Росії”, він — від КПРФ.
Це дуже логічно проводити в країні повну декомунізацію, викурювати з Верховної Ради компартію, не гребуючи ніякими методами аж до святої води і при цьому потім імпортувати в країну додаткових комуністів, причому не простих, а з самого Мордору, де вони особливо токсичні.
Історія хвороби така. В кінці 2016 Вороненков балотувався на виборах в Держдуму, але не пройшов і без усіх няшок, які гарантує йому мандат в Раші, вирішив переїхати в Україну. І таки переїхав! Найцікавіше, що цьому переїзду не завадило, ані те, що він зовсім нещодавно був депутатом Держдуми, ані те, що як депутат підтримав анексію Криму.
Щоправда, тепер Вороненков каже, що він не голосував, це його карточкою проголосували, але подібні заяви викликають виключно іронічну посмішку, бо і в твітер, мабуть, він не писав, це його пальцями писали. Надзвичайно безпорадна людина цей Вороненков, якийсь інвалід розумової праці, навіть дивовижно як він отримав український паспорт.
Про дрібниці типу навчання у Військовому університеті Міністерства оборони РФ і згадувати не хочеться.
Навіщо видавати громадянство відвертим фекалоїдам не зрозуміло, хіба для того, щоб посадити його за нашими законами, але якщо цього не зробили протягом кількох місяців, то і не зроблять.
А ще очевидно, що тепер за видачею українських паспортів треба пильнувати ще ретельніше, бо з такими темпами вони навіть Леніну можуть видати громадянство, тушка ж є.
НАША ЗБРОЯ — ІНТЕЛЕКТ
Насправді ні. Як виявилося інтелект — не головна зброя навіть у міністерства освіти.
Українські паспорти — не єдине, що з легкістю роздає наша влада. Ще вона чудово роздає нагородну зброю, причому настільки найнеочікуванішим персонажам, що до їхнього переліку потрапила навіть Лілія Гриневич, міністр освіти і науки.
Спочатку ми подумали, що нагороджували, мабуть, керуючись принципом “добрим словом і пістолетом можна домогтися геть більшого ніж просто добрим словом” і навіть трошки поспівчували пані Лілії в тому, наскільки небезпечним є нести освіту в маси.
Потім виявилось, що ми навіть не здогадувалися про глибину дна. Коментуючи цю тему, міністр зізналася, що “нагородження відбулося на моє 50-річчя, з нагоди цього ювілею”.
В країні, де уже багато років відмовляються легалізувати зброю для широких верств населення, чомусь вузьким їх дарують просто з нагоди того, що останні просто прожили на цьому світі красиву суму років. Ну або ми чогось не розуміємо, або це така підпільна боротьба з політичною верхівкою, з надією на те, що подарований пістолет рано чи пізно вистрелить і скоротить її поголів’я.
ЄВРОБАЧЕННЯ, ДО ПОБАЧЕННЯ
Євробачення ще не почалося, але шоу наробило уже достатньо — цього тижня частина команди, яка займалася підготовкою до цього свята пісні заявила, що виходить з проекту, тому що виявилося, що це все не про пісню, а про цілий спів корупції.
Все почалося з того, що за словами тих, хто пішов, останні півтора місяці фактичним керівником проекту є заступник гендиректора НСТУ Павло Грицаком, який попрацював настільки ефективно, що конкурс здорожчав на 200 мільйонів гривень.
Роздутість бюджетів команді конкурсу видалася сумнівною, тож вони віришили не лише більше не продовжувати свою роботу в проекті, але й оформили свій вихід з музикою, зробивши цю ситуацію максимально публічною.
Грицак в свою ж чергу стверджує, що нічого не здорожчало, бо на момент початку його роботи ніякого бюджету не було, а те, чого немає, зрости аж ніяк не може.
Що маємо на виході? Усвідомлення того, що ніяке Євробачення нам не потрібне, бо представники наших держструктур можуть робити набагато ефектніше шоу — з напусканням туману щодо бюджетної частини, розрізанням команди пилкою і магічними зникненнями за 3 місяці до дедлайну.
Шоу, тим не менш, триває і обіцяє ставати дедалі цікавішим. Не відходимо від блакитних екранів.
ЗОРЯН І ШКІРЯК ПРОТИ ОДНОКЛАСНИКІВ І ВКОНТАКТЄ
Ну і остання зрада. Надзвичайно смішна.
Ну хто б міг подумати, що Фейсбук людям потрібен для того, щоб влаштовувати там плач Ярославни з приводу потенційного закриття Однокласників і Вконтактє.
Почнемо з того, що минулого тижня російське телебачення породило на українських широтах нового супергероя, точніше навіть двох — Зоряна і Шкіряка.
Ми не сумнівалися, що з російською журналістикою все настільки погано, але і для нашої держави це новоутворення несло свої наслідки. Зорян і Шкіряк зрозуміли, що треба відповідати своїм статусам супергероїв, а отже треба знайти ворогів і здолати їх. І їм це вдалося! Знайти ворогів, про здолати мова поки що не йде.
Наразі єдиний запеклий бій відбувається між юзерами в Інтернеті з приводу того, варто закривати ці ФСБшні соцмережі в Україні чи ні. Ну це дійсно біда, бо якщо їх закриють, це ж наскільки менше місця буде для запеклих боїв з приводу відверто популістичних заяв, що їх нам підкидають щотижня десятки разів і Зоряни, і Шкіряки.
Якщо ви хочете згадати більш детально зради останніх місяців, читайте також попередні Рейтинги зрад тижня від Еспресо:
1. Коли Савченко почне рятувати російський "Дождь". Топ зрад тижня
2. Чому українців потрібно захищати від інформаційного порно
3. Як мова, еміграція та дешеві авто змусили страждати українців
Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору автора гумористичної колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.