Чому українців потрібно захищати від інформаційного порно

СТБ ВРАЖАЄ

Канал СТБ вирішив, що “Битва екстрасенсів” сама по собі не є достатнім злочином (хоча так розріджувати мізки здатна далеко не кожна передача) і підсилив ефект, додавши у неї російських військових, один з яких  воював на Донбасі.

Зроблено це було з особливим цинізмом, у прайм-тайм і не зрозуміло, на що сподівалися телевізійники, коли ставили це в сітку. На те, що мізки аудиторії уже достатньо розріджені і ніхто не зверне на такий епізод увагу? Чи може самі працівники СТБ не готові дивитися той "продукт", який ставлять в ефір, тож ставлять його наосліп?

Якою б не була мотивація цього філіалу асенізаторів, аудиторія її не оцінила і дружно відправила СТБ в тому ж напрямку, в якому минулого тижня пішов До///дь. Тим більше, що кілька тижнів тому канал уже відзначився скандалом з телеведучою Аллою Ковальчук, яка виклала відео, де показала, як зустріла Новий Рік під виступ Путіна, потім посміялася з українського гімну і запропонувала випити “…за россиян. Мы же один народ”.

Ми не будемо коментувати бажання цієї людини, настільки публічно ділитися своїми девіаціями, ми ж не психіатри, але до лікаря Аллі б порекомендували звернутися, бо хвороба прогресує і найкраще вони лікується комбінацією ліків чемодан-вокзал-Росія.

І от підігріта попереднім скандалом аудиторія відреагувала логічно, але, на жаль, цього було недостатньо. Так склалося, що як би ми далеко і колективно кого не відправляли, зрештою він йде не те що не туди, а навіть у зворотньому напрямку. Регіонали, які дотепер лізуть з усіх дірок не втомлюються нам про це нагадувати. Тож, як би це не було прикро, але, на жаль, СТБ теж нікуди не пішов. Зате вони зробили кілька кроків у неочікуваному напрямку.

По-перше, вибачилися трохи швидше ніж одразу. По-друге, пообіцяли звільнити винних, що уже прогрес. По-третє, вибачилися ще раз в ефірі в прайм-тайм, а цього на українському телебаченні робити поки що не вміють.

Втім, це не скасовує того факту, що зради каналу СТБ поки що в десятки разів ефектніші ніж вибачення, починаючи від контенту, передоз від якого спричиняє відмирання мозку і закінчуючи “ватою” в ефірі від Алли Ковальчук до Оксани Марченко-Медведчук.

АБСОЛЮТНА БЕЗНАДЮГА

Марченко, звичайно, не єдина фатальна жінка, яка спадає на думку в прив’язці до Медведчука. Надя Савченко цього тижня знову зриває усі заголовки. Ні тижня без надії у найгіршому її прояві — безнадії, навіть безнадюги.

Савченко остаточно мутувала в якийсь дуже збочений варіант ФЕМЕН, тільки якщо останні демонстрували свої груди та інші статеві ознаки, Надія демонструє свою безпринципність, цинізм, а можливо просто тупість. Варіантів безліч і щотижня ця жінка демонструє нові грані, грані божевілля.

"Скільки б не кричали і не рвали на собі вишиванки з трибуни, наприклад, "Народний фронт" або ще якісь депутати, скільки б вони не кричали, що "ми не здамо!", вони повинні відмовитися від Криму. Він залишається невизнаною окупованою територією. Це чергове Придністров'я – Крим”.

Відмовитися ми повинні звичайно тимчасово за версією героїні, але ця думка теж не особливо гріє, бо ми вже знаємо як воно — віддавати Мордору щось тимчасово. Сама Надя може слугувати ідеальним прикладом, вона побувала у тимчасовому використанні Російської Федерації (причому набагато менше ніж уже перебуває Крим) і повернулася до нас остаточно поламаною та зіпсованою. Ні, дякуємо, краще не треба.

Найближчим часом Савченко збираються виключити з комітету з питань нацбезпеки, але це не втішає — вона є помітною фігурою, робить все, щоб такою залишатися і дуже успішно, бо якби проводили конкурси серед персонажів українського політикуму достойних того, щоб бути зображеними на картинах Босха, Надя зайняла б перше місце.

ЗРАДОХРЕЩА

Кілька разів на рік українці стають надзвичайно віруючими, настільки, що не в силах це приховувати від оточуючих і Водохреща один з таких днів, святих днів. Втім, навіть його святість не припиняє потік зрадописів у Фейсбуку - ті, хто не пірнає в ополонку хейтерять тих, хто туди не лише пірнає, а й викладає про це фоточки в Інтернет.

Перші жаліються на згвалтоване почуття прекрасного від виду напівголих тіл (так, ніби більше їхнє почуття прекрасного ніщо не гвалтує), на псевдовіруючість, на політичний піар, на самолюбування персонажів, які викладають свої фоточки.

Другі захищаються, глузують зі слабаків, не помічають критичних відгуків і “лупають ту скалу”, вибираючи найкращі ракурси.

Ми розуміємо перших, але ще більше розуміємо других, особливо тих з других, які політики. Для них це чи не єдина можливість зробити собі піар голою дупою, у всіх же інших випадках на голій дупі позитивний імідж не створиш. Для нас це шанс побачити максимальну відкритість наших слуг, хоч і у такому, викривленому виді, більшої відкритості від них не чекайте.
 

На цьому знімку Сергій Веселов, один з чільників Одеської гілки БЮТ демонструє не лише неабияку мужність у боротьбі з холодом, а й те, що Україна Єдина. Амінь!

КУЛЬТУРА ПОРНО

Не нам, звичайно, вирішувати, що таке порнографія, але дозвольте все-таки це зробити, поки Міністерство культури не утворило ще під це спеціальну експертну раду. Так, у нас створять спеціальну раду знавців порнографії, бо найважливіша частина з усього українського законодавства (а це законодавство у сфері захисту суспільної моралі) вимагає від мінкульту переліку “критеріїв віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер”.

Що робить міністерство? Міністерство заявляє, що “не може виконувати експертну функцію в цьому питанні”, що у всьому його апараті немає жодного спеціаліста з порно і тому треба утворити цілий окремий орган для цього - експертну раду з питань захисту суспільної моралі. Причому раду створять “виключно для напрацювання цих критеріїв” і ні для чого іншого і потім раду розпустять.

Тепер ще раз. Є завдання — визначити, що є, а що не є порнографією і саме тому треба витратити купу ресурсів і часу, зібрати цілу раду, провести для цього безліч нарад, конкурсів, процедур, витратити купу паперу, проімітувати діяльність, затвердити результат, а потім розпустити з дотриманням усіх процедур, папервої роботи і так далі. І все це замість того, щоб попросити якусь секретарку зайти на вікіпедію і за дві хвилини скопіпастити визначення порнографії звідти (бо в результаті десь так і буде).

Ні! Міністерство культури збирається дати нове, своє власне визначення порнографії і уже власне почало це робити таким хитромудрим, просто запаморочливим способом.

І у них виходить. Найсумніше, що це одна з небагатьох речей, яка у них виходить.

БЕНТЕГА УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ

Все почалося з Фаулза. У середині 50-их минулого століття він мав необережність сісти за написання книги “Маг” і з десяток років по тому таки її дописав, навіть не здогадуючись, що у 2017 році передова українська навколокультурна тусівка кілька днів не матиме теми важливішої за його твір.

Втім, будемо чесні, зоряного часу для Фаулза могло так і не статися, якби не видавництво КСД. Саме вони видали переклад цієї книги українською мовою. 

Точніше навіть не так — не просто українською, а дуже специфічною авторською українською мовою, не схожою за стилістикою ані на текст самого Фаулза (написаний просто, як статті simple English у вікіпедії), ані на ту усереднену стандартизовану українську, до якої ми звикли (і тому слово “дрочитися” у багатьох викликає реакцію як у третьокласників).

Скажемо так, фраза ”ми бокували від чіткої межі, за якою починалося наше конкретне майбутнє" дійсно вражає і приголомшує, але для українського Фейсбука вона стала пророчою — “почалося наше конкретне майбутнє”, в якому ми заговорили про літературу активніше, ніж про політику. Нарешті! Нарешті ми стали експертами не з націоналізації Привату чи е-декларування, а з мовних зворотів, перекладацького мистецтва та видавничого бізнесу.

Можливо, “непозбувна бентега” не найточніший варіант перекладу, але з якою достеменністю цей зворот відображає нашу викривлену реальність! Та він просто відкрив портал у світ мемопродукування і колективного креативу, у непозбувної безнеги з’явилася власна фб-сторінка, а саме видавництво всю цю хвилю навіть підтримало.

Одним словом стало цікаво, у світі популяризації книжок і читання засяяли нові горизонти, а ми хоча і недовго, але позмагалися у дотепності з приводу літератури та дослідження мови, а не з приводу Парасюка чи Ляшка. Так що це зовсім не зрада, а перемога, хоч і з присмаком непозбувної бентеги:)

Якщо ви хочете згадати більш детально зради останніх місяців, читайте також попередні Рейтинги зрад тижня від Еспресо:

1. Хто читав декларації, той тепер не сміється

2. Чому Трампу два шампуні на рік замало, а українцям - достатньо

3. “Жалко, что живий". Чому Янукович так дратує українців

4. Коли Савченко почне рятувати російський "Дождь". Топ зрад тижня

Також читайте рейтинг 10 зрад, які найбільше дратували українців увесь 2016 рік

Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору автора гумористичної колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.