Порятунок від спеки та злив: як WWF-Україна пропонує перетворити Київ на "місто-губку"

Щоб захистити містян та інфраструктуру, експерти WWF-Україна в межах міжнародного проєкту RESTORIVER зосередилися на пошуку оптимальних рішень для збільшення кліматичної стійкості мегаполісів.

У його межах експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна проаналізували кліматичні ризики для великих міст: Києва, Львова та Вінниці, стан їхніх водних екосистем і досвід європейських міст, які вже впроваджують рішення для адаптації до зміни клімату.

Наслідки зміни клімату дедалі відчутніше проявляються у великих містах

У столиці змінюється характер опадів: вони випадають рідше, але перетворюються на руйнівні зливи. Разом із тривалими хвилями спеки це створює значне навантаження на Київ.

Ситуацію погіршує суцільне заасфальтування та щільна забудова. Вода не може природно всотуватися в ґрунт, через що:

• Перевантажується зливова каналізація, виникають підтоплення.
• Потоки змивають у водойми сміття та бруд.
• Утворюються "острови тепла" – ділянки з екстремально високою температурою.
• Усе це погіршує стан міських річок і озер, які мали б навпаки охолоджувати місто та утримувати вологу.

Чи можна пом’якшити вплив зміни клімату?

Приклад "міста-губки", фото: WWF-Україна

Повністю зупинити кліматичні зміни неможливо, але їхні наслідки можна мінімізувати. Проєкт RESTORIVER пропонує впроваджувати природоорієнтовані рішення (NWRM), які перетворюють Київ на "місто-губку".

Концепція "міста-губки" передбачає утримання дощової води в ландшафті замість її швидкого скидання у каналізацію. Це дозволяє поповнювати підземні води, знижувати ризик затоплень та полегшувати наслідки посухи.

Серед основних заходів: відновлення озер і річок, створення дощових садів, зелених дахів та систем збору дощової води.

Як визначити, де впроваджувати природні заходи утримання води?

Універсальних рішень не існує – кожна територія потребує індивідуального аналізу. Спочатку необхідно з'ясовати причини деградації конкретної екосистеми, аналізуючи ландшафт, джерела забруднення та кліматичні ризики і після цього — обрати рішення. 

При загрозі підтоплень — це створення дощових садів, біофільтраційних смуг та штучних водно-болотних угідь, які затримують воду на місці. 

При погіршенні якості води ("цвітінні") слід покращити водообмін, очистити поверхневі стоки та відновити прибережну рослинність.

Які рішення пропонують для Києва?

Науковці провели дослідження чотирьох пілотних об'єктів столиці: озер Шапарня, Миколайчик і Єрик, а також долини річки Віта. 

На основі їхнього стану та європейського досвіду було сформовано каталог рекомендацій, які можна застосувати по всьому місту:

• Гідрологія та водойми: відновлення природного русла малих річок, зв’язків між водоймами та ренатуралізація берегів.
• Озеленення та догляд: створення біофільтраційних смуг, дощових садів, відновлення прибережних захисних зон і перехід на скорочене косіння трав для збереження вологи.
• Управління водою: створення резервуарів для тимчасового накопичення злив, повторне використання дощової води для поливу парків та модернізація очисних споруд.
• Інфраструктура: розвиток екологічної рекреації та постійний моніторинг стану екосистем.

Як можна використати каталог?

Приклад "міста-губки", фото: WWF-Україна

Створений каталог – це практичний посібник для міської влади, урбаністів та комунальників. Його матеріали можна використовувати під час розробки стратегій розвитку Києва, кліматичних програм та залучення міжнародних ґрантів.

Головна мета WWF-Україна – змінити підхід до міського планування, щоб вода сприймалася не як загроза, а як цінний ресурс для охолодження та розвитку столиці.

• Нагадаємо, за попереднім прогнозом, температура понад +30 °C повернеться в Україну наприкінці наступного тижня, однак про екстремальну спеку, як у Західній Європі, говорити поки зарано