Хто такий Браудер і чому йому не видали візу
Голова фонду Hermitage Capital Вільям Браудер - це саме той діяч, який спромігся пролобіювати в американському Конгресі ухвалення "акту Магнітського". То були перші санкції США щодо росіян, які з'явились після невдалого "перезавантаження" Обами-Медвєдева.
Аудитор Сергій Магнітський, який працював на фонд Браудера, розкрив схему, за якою російські чиновники викрали з бюджету $230 млн. Невдовзі після цього його заарештували. Магнітського довго переконували дати свідчення проти Браудера, але він відмовлявся. Аудитор рік провів у СІЗО й помер в листопаді 2009-го. Як кажуть колеги юриста, його навмисно довели до смерті умовами утримання й ненаданням медичної допомоги.
Жахлива смерть Магнітського спонукала Браудера ініціювати закон, який можна застосувати проти росіян, причетних до його смерті, а також до порушення прав людини. Спочатку його ухвалила Велика Британія, але бізнесмен, який має також американське громадянство, на цьому не зупинився й пролобіював ухвалення аналогічного закону Конгресом США.
Адже технічно дії російських слідчих були спрямовані не лише проти британського, а й американського бізнесу в Росії та порушували права британських та американських підприємців. Конгрес ухвалив "Акт Магнітського" в грудні 2012 року. У списку на даний час 44 прізвища російських чиновників та силовиків.
Технічно Браудеру навіть не відмовили у візі, бо він як громадянин Великої Британії користується системою ESTA. Там достатньо залишити повідомлення про намір відвідати Сполучені Штати й заплатити збір, після чого надається дозвіл на відвідування. Саме цей дозвіл і було скасовано.
Причиною заборони стала недосконалість системи Інтерполу, через яку країни-учасниці можуть оголошувати ту чи іншу людину в міжнародний розшук. Спочатку Росія намагалася тричі добитися, аби Браудеру видали "червону картку", але отримала відмову. В Інтерполі вирішили, що російські запити політично вмотивовані.
Після цього росіяни скористалися іншою схемою, яку також практикують в Інтерполі - так звана "дифузія". У такому випадку запит розповсюджується серед усіх країн-учасниць, а людину одночасну вносять у базу.
Саме після такого запиту Браудеру й відмовили у візі. Втім, наступного дня його дозвіл у системі ESTA знову почав діяти. "Тепер нам потрібно виправити ситуацію з фальшивим ордером Інтерполу на арешт", - написав у Twitter Браудер.
Санкції та ще раз санкції
Прикметно, що історія з Інтерполом і Браудером трапилася невдовзі після ухвалення "списку Магнітського" Канадою. Це вже четверта країна, де буде діяти санкційний список - окрім США, він також працює в Естонії та Великій Британії.
В Україні про "список Магнітського" знали мало до 2014 року, коли санкції стали відповіддю США, ЄС та низки інших країн на анексію Криму та війну на Донбасі. До речі з жовтня мали б запрацювати нові посилені санкції, згідно з підписаним Трампом у серпні законом.
Читайте також: Санкції США проти Росії справді жорсткі. Як і по кому вони вдарять
Проте, сталася затримка, яку Держдеп пояснює нестачею часу. Саме він має визначити, яких осіб включити до списку. Переважно це мають бути пов'язані з Міноборони РФ та причетні до проведення спецоперацій персони.
"Люди, які працюють над цим, сказали мені, що це доволі складно, що це забере певний час, що вони працюють над тим, щоб завершити процес так швидко, як тільки це можливо", - сказала речниця Держдепу Хезер Науерт.
Очікується, що перегляд санкційного списку американський Мінфін проведе у лютому. Ширяться чутки, що через це ринок лобістських послуг для росіян виріс в рази. Йдеться про те, що багато хто з потенційних фігурантів списку зараз пропонує великі гроші, аби його не включали до нього.