Шановане американське видання The Wall Street Journal повідомляє про те, що влада США готується у "найближчі дні" запропонувати Росії план щодо розміщення на Донбасі 20 тисяч іноземних миротворців ООН.
Інформація, звичайно, трохи програє від того, що в матеріалі журналісти посилаються на неназвані джерела в дипломатичних колах. З іншого боку, ні для кого не секрет, що в кулуарах цей сценарій обговорюється досить серйозно.
Ключове питання звучить навіть не в форматі "Чи погодиться Кремль на таке рішення?", Очевидно, що Москва дуже зацікавлена в можливості красиво піти з Донбасу. Все-таки утримання окупованих територій влітає в копієчку, та й санкції досить болючі.
Так що заховатися в овечу шкуру миротворця, підтримати введення міжнародної місії і забратися геть, продовжуючи активно качати тезу про внутрішньоукраїнський конфлікт, для РФ - прекрасне рішення. Питання звучить інакше: "На яких умовах Москва прийме пропозицію США?" І це дійсно важливо. Тому що в деталях угоди може причаїтися ціла одра дияволів.
Читайте також: Путін поступився щодо миротворців на Донбасі. Яка ціна цих "поблажок" для України
Ключова вимога України, яку Кремль категорично не приймає, визнання російських військ воюючою стороною, яка не має права брати участь у місії миротворців. РФ як раз дуже хотіла б таку місію, яка буде під зав'язку укомплектована саме російськими військовими і солдатами партнерів Москви по Організації Колективного Договору про Колективну Безпеку.
За такого сценарія Москва фактично переодягне своїх військових на Донбасі і найманців у форму місії ООН і ми отримаємо того ж самого ворога, але вже з міжнародним мандатом.
Звісно, що Україна не піде на цей сценарій, і в США це прекрасно розуміють. Більше того, з такою логікою Києва Вашингтон повністю згоден.
Другий момент, який став причиною суперечок при обговоренні теоретичної можливості введення миротворців на Донбас, є сфера їхньої відповідальності.
Росія хоче, щоб миротворці встали на лінії розмежування між українською армією і бойовиками, залишивши решту території під контролем окупаційної адміністрації Кремля. Україна наполягає на заслін по лінії україно-російського кордону і патрулюванні "блакитними касками" всієї території ОРДЛО.
Як розмінна монета фігурує питання взаємовідносин командування місії і керівництва ООН з лідерами невизнаних "ДНР" і "ЛНР". Москва готова на поступки, якщо їхніх маріонеток, формально командувачів бойовиками, посадять за стіл із серйозними людьми.
Нехай навіть не годують, але визнають стороною переговорів. Це дозволить активно розвивати лінію внутрішньоукраїнського конфлікту і переговорів Києва з Донбасом.
За фактом миротворці дійсно можуть сприяти припиненню вогню, що саме по собі дуже важливо для України. Але як показує навіть початковий аналіз, пасток і підводних каменів у миротворчому сценарії з самого початку дуже багато. А крім явних капканів, є ще й таємні.
Наприклад, одразу після введення миротворців і припинення вогню Росія буде всіляко домагатися реалізації потрібних їй пунктів Мінських угод у зручному для себе порядку і своєї інтерпретації. Тобто вибори на окупованій території (під контролем «потрібних» міжнародних спостерігачів), повне перенесення фінансування територій на українські плечі, амністію бойовикам і так далі.
Читайте також: Миротворці Кремля. В Москві вигадали черговий поводок для України
На міжнародній арені Кремль буде активно домагатися пом'якшення санкцій та інших поступок, зокрема, з будівництва "Північного потоку-2", мотивуючи це своїми поступками на Донбасі. І у низки політиків в Німеччині ці пропозиції дуже швидко зустрінуть розуміння.
Висновок очевидний - давати остаточний висновок і приймати рішення до ретельного вивчення американської пропозиції з російською згодою рано. Більш того, обговорювати остаточний варіант без України не має сенсу - в іншому випадку миротворці встають на лінії розмежування і на цьому все закінчується.
ОРДЛО живе своїм життям в форматі нового Придністров'я, і конфлікт заморожується років на десять. До речі, такий сценарій останнім часом виглядає все більш імовірним як незручний, але прийнятний для всіх компроміс.
Хоча сама по собі заява про двадцять тисяч миротворців ООН на Донбасі виглядає дещо фантастичною. Досить дорога операція, особливо з урахуванням можливих жертв і дуже сумнівною перспективою.