Європейський Парламент нещодавно прийняв доволі загрозливу резолюцію стосовно теперішньої польської влади, мова може йти навіть щодо впровадження певних політичних санкцій щодо Польщі.
Так сталося, але загалом це було прогнозовано. Європейська комісія, Європейська Рада вже багато разів звертались до Польщі, щоб Польща дотримувалась власного законодавства, власної Конституції і міжнародних зобов’язань, бо, увійшовши до Європейського Союзу, ми взяли на себе певні зобов’язання.
Щобільше, ми працювали над європейським Конституційним трактатом, так що, мушу сказати, ми є співавторами тих правил, які зараз зобов’язують всю європейську родину. І несподівано, одна країна вирішує, що ці правила нас не будуть стосуватись, і частково нас не будуть зобов’язувати. Це ж неприйнятно!
Наприклад, якщо ми домовились у сімї про наявність певних правил, то не можна потім піддавати їх сумніву, аби поводитись по-іншому. Польща впродовж двох років систематично порушує власну Конституцію і порушує європейське право, яке вимагає незалежності судів, певного законодавства щодо зібрань людей, охорони прав людини.
Польща це весь час порушує! Наших діячів викликають до поліції, утримують під арештом за те, що вони виступають проти фашистських вигуків під час маршів. Це неприпустимо! В цій резолюції, ухваленій у середу, Європейський парламент на двох сторінках перерахував різні донедавні дії і виклики, які постали перед Польщею і які Польща злегковажила. Так що нічого дивного, що Європейський парламент переживає за це.
Як Ви думаєте чи вдасться витверезити теперішню польську владу? Тому що ми розуміємо, що резолюція Європарламенту ще не є остаточним цвяхом, але це є початок можливих, дуже серйозних, в тому числі політичних, обмежень для Польщі.
Так і є. Насправді це було б застосування 7 статті Європейської угоди, що робить можливим накладення санкцій і, між іншим, дає можливість виключення держави – в цьому випадку Польщі – з участі в голосуваннях у Європейській Раді.
Читайте також: Польща забуває про демократію, ЄС у відповідь погрожує санкціями. Як до цього дійшло
Це є моментом тиску на Польщу, щоб вона все-таки опам’яталася. Я дивлюсь на те, що відбувається в цілій країні. І я бачу це в чорних фарбах. В чорних фарбах. Тому що нинішня влада радше, якби це сказати, хизується перед суспільством тим, що вона тверда, що «не прогнеться» перед Європейською комісією. Я не надто сподіваюсь, що буде якийсь успіх, але немає виходу.
Просто нема іншого інструменту, бо ж ми не будемо піднімати повстання в Польщі. Треба залучити всі можливі, парламентські, мирні засоби, щоб довести до порядку, щоб Польща не відходила від правил, які сама прийняла.
Чи вдасться теперішній польській владі зробити крок назад стосовно зависокої чи загарячої дискусії з Україною в історичних питаннях? Тому що ми розуміємо, якщо є дві непримиренних позиції, то все закінчиться дуже погано і для Польщі, і для України. Чи «ПіС» і Вітольд Ващиковський будуть готові зробити певний крок чи півкроку назад?
Це необхідно. І думаю, що на теперішній момент у таборі «ПіС» є поділ. «ПіС» поділений рівно навпіл. Перша половина – це ті люди, які ночували на Майдані, які досі їздять на Схід з допомогою. А друга половина – ну, це люди, які згрубша хочуть мститися за Волинь, попри те, що минуло стільки років, стільки десятків років, і нині практично немає людей, які своїми очима бачили те, що відбувалося.
Ну, просто на ту другу частина впало зерно помсти. І партійне керівництво «ПіС» просто грає між одними і іншими, дивиться, де отримає більше оплесків, і так корегує свій партійний курс. Але, тим не менше, зараз починає превалювати така опція, - бодай я так це бачу, дивлячись здалека, - тож починає переважати бачення, що треба зробити крок назад. Що все таки, щораз виразніше в Польщі бачать, що третя держава втручається у нашу дискусію про історію і сучасність, і починає реалізовувати свої інтереси.
І зазначу, що для «ПіСу» це починає дедалі більше увиразнюватися. Так що є надія, що, можливо, це зміниться. А це надзвичайно важливо, щоб ми змогли між собою співпрацювати. Ще коли я працювала у Європейському Парламенті, то я так мріла, щоб Євросоюз прийняв Україну, аби ми тоді були разом.
Якби ми тільки змогли домовитись, тоді ми справді були б найбільшою спільнотою Європейського Союзу, і задавали б напрям розвитку всьому Євросоюзу. Це моя мрія, і, думаю, не лише моя, але й багатьох поляків. Бо це неправда, що уся Польща є такою, це стосується ставлення, яке демонструє «пісівська» влада. Польща є іншою.
Чи вдасться вирішити проблему появи так званих чорних списків «персон нон-грата», зокрема,в Польщі? Бо ж якщо польська влада піде на це, то Україна зробить симетричний крок, а це буде означати початок дуже серйозного протистояння.
Це був би ефект сніжного кому. Сподіваюсь, що до цього не дійде. Увесь час я маю надію, що міністра Ващиковського буде відкликано з посади, бо настільки поганого, шкідливого для інтересів Польщі міністра закордонних справ ми ще не мали. Я не пам’ятаю когось, хто б так поводився.
Так що маю надію, що впродовж місяця має відбутися реконструкція уряду, і що в рамках цієї реконструкції буде насамперед замінено міністра Ващиковського. І тоді буде можливість для того, щоб просто забути про ці дурні заяви.
В мене просто є відчуття, що міністр Ващиковський завдяки українському питанню і своїй дуже гострій позиції, спробував підстрахуватися. Тому що є люди, котрі маніпулюють чи інструментально використовують патріотизм чи патріотичні почуття для збереження власної політичної позиції чи власної політичної посади.
Ващиковський відтепер себе може позиціонувати так, - його можуть зняти за те, що він буцім боронив польські інтереси в українському питанні.
Може, так бути. Може й страхуватись у такий спосіб. Загалом вся політика "ПіС" не є налаштована на Європейський Союз, щоб ми робили свій внесок в ЄС і вдосконалювали цю спільноту, покращуючи її.
Ця партія не є налаштованою на покращення стосунків з Україною, ця політика просто налаштована на отримання якнайбільшої популярності всередині країни, утримання цієї високої позиції, бо, вочевидь, "ПіС" має дуже високу підтримку у країні. І робить це всіма методами, незважаючи на наслідки. Я вважаю що це самогубчий підхід, але що поробиш? Таку владу маємо зараз, поляки вибрали таких, тож застерігаю, щоб Україна обирала інших.
В Україні, на превеликий жаль, подібна ситуація. Дуже часто задля вирішення внутрішніх українських політичних питань інструментально використовують в тому числі і зовнішньополітичні питання. І це також дуже недобре для України.
Я розумію. Зараз така хвиля в усьому світі. Спочатку здавалося, що лише у Європі, але потім бачимо, що сталося у Сполучених Штатах, тож, що ця хвиля йде у всьому світі. І просто мусимо це якось перетривати, щоб не втратити власної держави, не втратити вектора на демократію, на міжнародну солідарність і взаємовідносини без воєн, бо Європейський Союз є феноменом на світовому рівні.
Читайте також: Польща з адвоката України перетворюється на прокурора. Як до цього дійшло
Властиво до появи Європейського Союзу історія Європи – це була історія взаємних грабунків, крадіжок, нападів, і використання рабської сили сусідньої окупованої країни. І тільки Європейський Союз дав початок зміни, що можемо співпрацювати, що це може бути по-іншому. Це дуже важко, це надзвичайно важко, бо кожна держава дбає насамперед про свої внутрішні справи. Але немає виходу. Якщо ми не хочемо, щоб були війни, то просто треба підтримувати цей напрямок.
Яку позицію у тому поділеному «ПіСі» підтримає президент Анджей Дуда? Тому що незабаром мав би відбутися його візит до Києва, але лунали голоси з польського боку, що через історичне непорозуміння візит може бути відкликано.
Я думаю, що цей візит відбудеться. Президент Дуда зараз має такий час, як ми це в Польщі кажемо, і прагне унезалежнитись. Хоче показати, що є повноправним президентом, що має свою думку, що не буде виконувати всіх рекомендацій голови партії Качинського. І це добрий момент.
І маю надію, хоча було кілька тривожних заяв зі сторони президента. Так не має бути. Україна є самостійною державою, суверенною, так само і як Польща. І кожна з наших держав має право до самостійного формування свого бачення, своєї історичної політики. А певні заяви вже були зроблені президентом Дудою. Тож я маю надію - адже ще є трохи часу до того запланованого візиту - що він разом з міністром Щерським займуть позицію, яка є позицією партнерською щодо України, а не такою, що зверхньо диктує умови.
На Вашу думку, оборонна позиція Польщі стосовно України – йдеться про створення поглибленої військової співпраці між нашими двома країнами – вона надається до реалізації чи це лише гучні слова?
Ні, я думаю, що якраз це є серйозно. Зрештою, цьому сприяє НАТО. НАТО також зацікавлене у такій співпраці. Зрештою, українська армія через те, що є перевіреною в теперішніх битвах, є дуже цікавою. Це дуже цікавий досвід і цікавий партнер, як для Польщі, так і для всього блоку НАТО. Так що думаю, що точно ця діяльність – це не порожні слова, тут маємо справу зі справжньою участю з польського боку.