На Уралі стався викид радіації, яку занесло аж у Європу. А в Росії брешуть у найкращих традиціях СРСР

Навіть через два місяці та за наявності доказів російська влада вперто не визнає, що на Південному Уралі стався викид радіації, яку зафіксували аж у Європі

Російська влада успішно повторює шаблони поведінки керівництва СРСР, яке тижнями приховувало аварію на Чорнобильскій АЕС. Як і в 1986 році, радіоактивну хмару зафіксували в Європі, але в Кремлі заперечують свою причетність.

Радіоактивна хмара з російського заводу

Наприкінці вересня в районі російського виробничого об'єднання "Маяк", що в Челябінській області РФ, міг статися викид радіонуклиду рутенію-106 (Ru-106). Це підприємство належить "Росатому". "Маяк" займається виробництвом компонентів ядерної зброї, ізотопів, збереженням та регенерацією відпрацьованого ядерного палива.

Читайте також: Мільйони на ядерні рештки. Чому ми знову платимо Росії

Викид радіації через два місяці, 20 листопада, фактично визнав у своєму бюлетені Російський гідрометцентр, перерахувавши коли й де на території РФ фіксувалися збільшені рівні радіоактивного забруднення.

На початку жовтня про підвищений вміст в повітрі рутенію-106 в період з 29 вересня по 3 жовтня повідомило німецьке федеральне відомство по захисту від радіації. Тамтешні фахівці припустили, що джерело забруднення знаходиться на Південному Уралі.

На початку листопада про радіоактивну хмару заявив Французький інститут ядерної безпеки (IRSN). Як писала газета Le Figaro, в інституті уточнили, що радіоактивна хмара сформувалася між річкою Волгою та ланцюжком Уральських гір, в районі міста Перм.

Місце вирахували відстеживши траекторію руху повітряних мас. Відстань від Пермі до міста Озерськ, де розташовано ВО "Маяк" - приблизно 370 км. Не дуже багато, як для руху повітряних мас.

Карта радіоактивного забруднення російським рутенієм-106, складена IRSN. Фото: IRSN

"Ростатом" тоді назвав безпідставними висновки про те, що джерелом радіації було його підприємство. А російські експерти доводили, що повітряні маси з Уралу не могли потрапити в Європу.

Тепер же в бюлетені російських метеорологів сказано, що з 25 вересня по 1 жовтня перевищення рівня забрудненості фіксували всі пости, розташовані на Південному Уралі. Проте там стверджують, що норми забруднення перевищено не було. Але в таблиці, яку наводить відомство, забруднення лабораторних проб в низці населених пунктів характеризується як "екстремально високе" та "високе".

Фото: Znak.com

Зокрема, в районі села Аргаяш фон було перевищено в 986 разів, а в районі поселення Новогорний - в 440 разів. Обидва населених пункта знаходяться неподалік від "Маяка".

Росгідромет також повідомив, що в Татарстані радіоактивне забруднення зафіксували 26-27 вересня. У Волгограді та Ростові-на-Дону - 27-28 вересня. А вже з 29 вересня по 3 жовтня радіацію почали фіксувати всі європейські країни, починаючи з Італії та далі на північ.

Росія продовжує все заперечувати

Екологічна організація "Грінпіс Росії" пообіцяла звернутися в прокуратуру. Вони хочуть попросити провести перевірку можливого приховування інформації про можливу радіаційну аварію та стан навколишнього середовища.

"Навіть з урахуванням того, що концентрація, яка спостерігалась над Європою, мала, впливу зазнали десятки мільйонів людей, і в когось із них обов'язково будуть проблеми зі здоров'ям", - сказано в заяві грінпісівців.

Та найсмішніше, що на "Маяку" і тепер заперечують свою причетність. На підприємстві запевняють, що вони не працюють з рутенієм-106 та багато років не виділяють його з відпрацьованого ядерного палива.

"Викиди в атмосферу знаходились у звичайних регламентних значеннях, радіаційний фон в нормі", - сказано в заяві підприємства.

Проте неофіційно його представники припускають, що винні все ж таки вони. Співбесідник опозиційного російського видання Znak.com сказав, що рутеній-106 міг з'явитися в атмосфері саме з ядерних відходів, які привозять на завод. "Роза вітрів йде як раз від промзони підприємства в бік аргаяша, тому новини не дуже позитивні", - сказав представник "Маяка".

Тим часом влада Челябінської області стверджує, що небезпеки немає. Мовляв, якби концентрація радіоактивного забруднення була перевищена, їх попередили б і провели евакуацію людей. "Були тільки коливання, але оскільки не було небезпеки, не вважали за потрібне нас попереджувати", - заявив міністр громадської безпеки області Євген Савченко.

Його слова згодом підкріпив і керівник Росгідромету Максим Яковенко. За його словами, концентрація рутенію "в десятки тисяч разів нижче гранично допустимої" і не становить небезпеки для населення. Він також розповів, що його відомство не займається пошуком джерела викидів.

"Навіщо шукати, якщо немає небезпеки? Нехай шукають ті, кому цікаво в своїх цілях", - сказав Яковенко, зазначивши, що обсяги концентрації викидів в Румунії були в 1,5-2 рази вище, ніж в Росії, а в Польщі і Україні були такими ж, як в Росії.

Що таке рутеній та звідки він взявся

Ізотоп рутенію-106 використовується переважно в медицині. Він випромінює бета-радіацію і має неглибоку проникність, тому його застосовують для лікування невеликих пухлин та очних меланом. Бета-випромінювання теоретично найменш шкідливе, бо його частинки добре затримуються одягом і вплив може бути лише якщо вони потраплять на шкіру. Але частинки, які потрапили, наприклад, на овочі, а потім в організм людини становлять чималу загрозу, бо здатні знищувати клітини та спричиняти рак.

Французькі фахівці з IRSN вважають, що під час обробки ядерного палива могла статися випадкова дегазація розчинів, які містили рутеній-106. Або ж джерело рутенію загубили та випадково засунули в сміттєспалювач.

Грінпісівці припускають, що викид рутенію-106 міг статися під час заскловування - тобто, в процесі утилізації радіоактивних відходів. Або ж матеріал з вмістом рутенію-106 міг потрапити в піч для переплавки металів.

Звісно, масштаби забруднення не йдуть у жодне порівняння з Чорнобильською трагедією. Але факт лишається фактом - Росія подарувала Європі "дружню хмару" і довго брехала про свою непричетність до інциденту.