Чому криза неминуча
Дослідження Deutsche Bank, опубліковане в листопаді, свідчить, що фінансові кризи відбуваються все частіше, стаючи майже нормою сучасного життя.
Дослідники прив’язують цю тенденцію до відмови від Бреттон-Вудської системи (в 1976-78 рр), яка після Другої світової війни фіксувала обмінні курси і, в основному, прив'язувала їх до ціни на золото.
Частота фінансових криз в світі після відмови від Бреттон-Вудської системи (в 1976-78 рр) зросла
Кризи стаються регулярно, вони є визначальною рисою капіталістичного суспільства. Коли економічна ситуація стає неправильною, ринки самі її виправляють. Якщо сталося перевиробництво чогось, ринок на це вкаже. Саме тому кризи неминучі.
“Плаваючий” курс дозволив банкам в різних країнах підтримувати інфляцію на низькому рівні, а це потягнуло за собою низькі відсоткові ставки.
Та низька інфляція дозволяє країнам все більше нарощувати держборг, залучати кошти в економіку під низькі відсотки.
Подекуди частка державного боргу відносно ВВП країни сягає понад 250%, як у випадку з Японією. А загалом в боржниках увесь світ - станом на кінець червня 2017 року, за підрахунками Інституту міжнародних фінансів, загальний світовий борг становив $217 трлн. Це складало 327% світового ВВП.
Читайте також: США найбільший боржник у світі і при цьому - найбільша економіка. Як маніпулюють показником держборгу
Та це не є проблемою, адже додаткові кошти можна залучити для розвитку інфраструктури в країні, освітніх проектів, інноваційної діяльності, що потім піде економіці на користь. За рахунок запозичень свої економіки по великому рахунку вдалося розвинути Китаю та іншим азійським країнам.
Боятися варто радше здатності країни обслуговувати державний борг (тобто, повертати відсотки).
Ефективно це можна робити лише, якщо відсотки запозичень не перевищують рівня зростання економіки країни.
Через що може виникнути нова криза
Окрім “дешевих грошей” для цілих країн, низькі відсоткові ставки дозволяють брати дешеві кредити бізнесу. З 2007 по 2015 роки частка компаній-”зомбі” (тобто, таких що не заробляють достатньо навіть, щоб обслуговувати власні борги) в США зросла вдвічі, пише видання Quartz.
Цьогоріч США має намір підняти облікову ставку, а це означає кінець ери дешевих кредитів. Та небезпека полягає в тому, що компанії-зомбі вже зараз не можуть обслуговувати свої борги при низькій ставці. Якщо ж її підняти - банкрутства не оминути 10% учасників ринку з сумарною капіталізацією $2,3 трлн. Це може потягнути за собою й решту ринку, особливо компанії, які “чисті” лише на папері.
Ще однією проблемою є пенсійні фонди. Люди віддають кошти на старість до пенсійних фондів, ті ж змушені шукати найкращі шляхи, як ці гроші вкласти, щоб вони не знецінилися, поки людина вийде на пенсію.
В МВФ попереджають про можливий ризик для світової фінансової системи “через надмірне захоплення пенсійними фондами екзотичними фінансовими продуктами".
Станом на листопад 2017 року світовий фондовий ринок наблизився до капіталізації в $100 трлн. Це означає, що сумарна вартість компаній, які є учасниками фондового ринку, досягла рекорду. Все більше людей та більше світових грошей йде саме на фондовий ринок.
Капіталізація світового фондового ринку
Як видно з графіку, подібний пік був напередодні кризи 2008 року. З того часу ринок розвивався відносно стабільно, стрімкого піднесення почав набувати на початку 2017.
Лише за три місяці з вересня по листопад капіталізація зросла на понад $20 млрд.
В умовах помірного зростання світової економіки (за оцінками Світового банку в 2017 році передбачалося зростання 2,7%) такий злет на фондовому ринку насторожує.
Вкладатися в компанії, які займаються інноваційною діяльністю та за рік-два можуть принести неймовірні прибутки, значно привабливіше, аніж покласти кошти, до прикладу, на депозит.
Звичайно, ризики в такому випадку значно вищі, але згідно з теорією поведінкової економіки, люди схильні недооцінювати можливі програші.
Все більше охочих купити акції компаній Apple чи Tesla, через це вартість акцій таких компаній зростає. Але хто знає, скільки компанія коштує насправді? Можна порахувати, скільки коштують заводи, складники до смартфонів та авто, але визначити, яка вартість бренду та інтелекту інженерів насправді дуже тяжко. Через це економісти говорять про можливу “переоціненість” таких компаній.
Коли та звідки чекати кризи
Чим більше часу минає від кризових 2008-2009 років, тим більше аналітики намагаються передбачити, звідки та коли прийде наступна економічна криза.
Світ не перебуває поблизу "нормальних" умов, пише The Economist. Але не вказує, коли чекати біди. Передбачити точний час настання кризи майже неможливо, навіть враховуючи в математичних моделях ризики від найбільш очевидних факторів.
Адже, попри перелічені вище причини, спровокувати черговий фінансовий апокаліпсис можуть сотні інших факторів, які є так званими “чорними лебедями”, за визначеннням американського економіста Насіма Талеба.
На його думку, яку він висловив виданню “Фокус”, місцем розвитку наступної світової кризи тепер будуть не США, а Європейський Союз.
Дослідники Deutsche Bank також звертають увагу на Європу. В першу чергу їх непокоїть розмір зовнішнього боргу Італії, крихкість її банківської системи та бездіяльність уряду. Дещо схожа ситуація в Іспанії та Португалії, проблема з Грецією також далека від вирішення.
Окрім того, в Deutsche Bank вказують на небезпеку бульбашки, що роздувається на ринку нерухомості Китаю, та прихід до влади в різних країнах політиків-популістів.
Головний економіст Citigroup Віллем Баутер ж вважає, що чергова світова криза виникне в країнах, що розвиваються. Зараз зростання їхніх економік сповільнюється, а боргові зобов’язання все ще великі:
“Заборгованість домогосподарств в Китаї, Бразилії чи Індії щороку тільки зростає, тому для них існує тільки один шлях”, - певен економіст.
Окрім того, в зоні ризику країни, де основою економіки є нафта, адже вже дуже скоро через скорочення споживання нафтопродуктів, вартість цього ресурсу може різко знецінитися. Існує також небезпека, пов’язана з ядерними залякуваннями між лідером США та Північної Кореї.
Україні в контексті ймовірної світової кризи слід перейматися через сировинний характер економіки. Адже глобальні кризи завжди обвалюють ціни на сировину та сильно вдаряють по доходах українського бюджету та курсу національної валюти.
Та все ж не варто забувати, що в будь-якому випадку, нова криза - це завжди розчищення простору та вивільнення капіталу, в тому числі для реалізації нових ідей.