Допінгова криза
Сучасний олімпійський рух за свою понад сторічну історію пережив не одну кризу. Раніше найглибшою вважалася конфронтація часів холодної війни. У 1980 році весь цивілізований світ бойкотував Олімпіаду-1980 у Москві - на знак протесту проти радянської агресії проти Афганістану. У відповідь СРСР та країни соціалістичного табору не поїхали на Ігри-1984 до Лос-Анджелесу.
Від цього постраждало ціле покоління атлетів, які виступали у проміжку між двома повноцінними Олімпіадами - Монреалем-1976 та Сеулом-1988. А вболівальники 12 років були позбавлені можливості спостерігати за змаганнями найсильніших атлетів світу із найсильнішими.
Читайте також: Друга спортивна холодна війна. Як Росія може повторити олімпійський шлях СРСР
Але темні часи у світовому спорті минули. І от, коли здавалося, що вони більше ніколи не повернуться гостро постала проблема вживання заборонених препаратів. Без допінгових скандалів не минаються жодні Ігри, атлетів дискваліфіковують, а результати переглядаються через роки після завершення змагань. Глядачам це набридло, інтерес до Олімпіад стрімко падає.
Злочин та кара
Навіть на цьому тлі, те, що відбулося під час Олімпіади-2014, виглядає катастрофою. Отримавши право на організацію зимових Ігор-2014 у путінській Росії вирішили перетворити їх на пропагандистський захід та символ "вставання з колін".
Кремль поставив мету будь-що перемогти у загальному медальному заліку. Для цього на державному рівні було створено систему вживання спортсменами заборонених препаратів та фальсифікації допінг-проб. Про це незалежний експерт МОК Річард Макларен заявив у своєму докладі ще у 2016 році.
Читайте також: Вперше в історії країну не пустили на Олімпіаду через допінг. Як Росія до цього дійшла
Міжнародний олімпійський комітет два роки розслідував факти систематичного порушення Росією антидопінгового законодавства та врешті визнав її провину. Збірна Росії була позбавлена трьох золотих, шести срібних та двох бронзових медалей Олімпіади-2014 та скотилася на третє місце у медальному заліку Сочі.
5 грудня 2017 року членство Росії у МОК було призупинене. Збірну Росії дискваліфікували з Олімпіади-2018. У Пхенчхані дозволили виступати лише окремим спортсменам, які не замішані у допінгових скандалах. Російський гімн, прапор та символіка потрапили на Іграх під заборону.
Прагнення реваншу
Найсумніше у цій історії, що росіяни своєї провини визнавати не хочуть. У російських ЗМІ панує антизахідна істерія. Тамтешні відсторонені спортсмени судяться з МОК у Міжнародному арбітражному суді у Лозанні.
Роблять це вони з перемінним успіхом. 1 лютого суд скасував довічні дискваліфікації 28 російським атлетам. Вони вимагали допустити їх до Ігор, але отримали категоричну відмову. МОК показав, що на компроміси з порушниками допінгових правил більше йти не хоче.
Поки виглядає, так, що Міжнародний олімпійський комітет у випадку з Пхенчханом виграв важливу битву. Але до перемоги у війні йому ще далеко. Росіяни прагнуть взяти реванш.
Об'єднання Кореї
Понад те - спортсмени з обох країн вирішили пройти спільною колоною на церемонії відкриття Олімпіади 9 лютого під прапором об'єднання Кореї, який являє собою біле полотнище із зображення цілого Корейського півосторова. А у жіночому хокейному турнірі взагалі виступить об'єднана збірна Кореї.
Для шести збірних- Косова, Малайзії, Сингапуру, Еквадору, Еритреї та Нігерії ця зимова Олімпіада стане дебютною.
Читайте також: Збірна Нігерії з бобслею вперше їде на Олімпіаду. Історія африканської мрії, якою захопився весь світ
Спортсменам із цих теплих країн, серед іншого, доведеться призвичаюватись до жорсткого корейського клімату. Олімпіада-2018 обіцяє стати однією з найхолодніших у історії. Більшість змагань на свіжому повітрі відбуватиметься у вечірній час, коли температура падатиме нижче мінус 10 градусів.
Чого чекати Україні
Збірна України візьме участь у зимовій Олімпіаді всьоме у історії. Українці дебютували на білих Іграх у 1994 році та здобули з тих пір 7 медалей - 2 золоті, 2 срібні та 3 бронзові. Першою олімпійською чемпіонкою у норвезькому Ліллехаммері стала фігуристка Оксана Баюл.
20 років по тому, у Сочі, її успіх повторила естафетні жіноча збірна з біатлону, до складу якої входили Валя Семеренко, Віта Семеренко, Юлія Джима та Олена Підгрушна, яка стала прапороносцем України на церемонії відкриття Олімпіади-2018. Усі ці біатлоністки виступлять у Пхенчхані. Власне з ними пов'язані найбільші надії збірної України на нагороди.
Читайте також: Хто головні українські надії на Олімпіаді-2018
Зокрема, аналітики інформаційної агенції Associated Press прогнозують, що українські біатлоністки здобудуть дві нагороди. Жіноча збірна візьме срібло у естафеті, а Анастасія Меркушина виграє бронзу у спринті. Ще одну бронзову медаль Україні має принести фристайліст Олександр Абраменко у лижній акробатиці. Українські олімпійці отримають за золото $125 тис, срібло - $80 тис, бронзу - $55 тис.