Віталій Портников: Балкани можуть стати новим рингом для Путіна

Навчання розпочалися після депортації з Косово сербських чиновників, які прибули до цієї країни всупереч забороні офіційної влади. Депортація вже викликала найсерйознішу кризу у відносинах між Сербією і Косово за останні роки. Путін, зрозуміло, на боці Белграда. Захід - на боці Приштини.

Для України, як і для Росії, незалежного Косово не існує. Однак для країн, які визнали незалежність цієї держави, сам факт нелегального приїзду на її територію громадян, а тим більше державних службовців іншої держави - порушення суверенітету. Ось чому Євросоюз погоджується з позицією Косово, але одночасно закликає сторони вирішити конфлікт і повернутися за стіл переговорів. Адже європейська інтеграція і Сербії, і Косово залежить від знаходження цими країнами взаєморозуміння одна з одною.

Читайте також: Чому Україна має вчитися у Боснії та Косова

Однак складається враження, що у Белграда - інший план. Сам нелегальний приїзд сербських чиновників в Косово виглядає добре продуманої з точки зору наслідків провокацією. Після депортації непрошених гостей політична партія косовських сербів "Сербський список" заявила про вихід з правлячої коаліції, що призвело до урядової кризи.

Але найголовніше - було заявлено про формування Асоціації сербських муніципалітетів. Якщо Приштина не погодиться з цією вимогою, за  три тижні косовські серби почнуть формувати асоціацію самостійно. Це означає, що за три тижні на Балканах може початися нова війна.

Нехай нас не обманює назва. Асоціація сербських муніципалітетів - це приблизно те ж саме, що ДНР, тільки у Косово. Більш того, це ДНР і ЛНР створювалися - і запихувалися в Мінські угоди - за прикладом цієї асоціації, а не навпаки. Ідея є простою: муніципалітети, де живуть серби, об'єднуються в єдине утворення, державу в державі.

І у цієї нової держави більше зв'язків з Белградом, ніж з Приштиною. Номінально це - Косово. Фактично - Сербія. Відмінність від окупованого Донбасу хіба що в тому, що єдиної території у косовських сербів немає. І доля албанців, які живуть між їх анклавами - ще один привід для конфлікту.

Якщо асоціацію дійсно створять без згоди Приштини, Косово буде намагатися відновити свій суверенітет над територією. І це при тому, що у Косово армії немає. Але є можливість мобілізації добровольців і надія на допомогу миротворців. А у Сербії армія є. І є надія на допомогу Путіна.

Саме тому телефонна розмова президентів Сербії і Росії - це підготовка до можливої ​​війни.

Навіщо потрібна війна Путіну? Очевидно. Це - повернення на Балкани, нове вогнище нестабільності, хрест на планах Заходу інтегрувати Балкани, гра на ірраціональному мисленні сербського суспільства.

Навіщо війна Вучичу? Сербський президент дійсно хоче привести країну на Захід. Але не може цього зробити без домовленостей з Косово. А ці домовленості більшість сербів не підтримує. Серби продовжують жити в угарі шовіністичного міфу. Але якщо Вучич "звільнить" сербські райони Косово, якщо доведе, що Сербія може перемагати своїх ворогів - отримає можливість укласти почесний мир. З албанцями і Заходом.

Путін використовує Вучича. Вучич використовує Путіна. Росія використовує Сербію. Сербія використовує Росію. Так, здається, вже було - 1914 року.