1 квітня в Україні офіційно стартувала підписна кампанія з медиками. Громадяни повинні визначитися з сімейним лікарем (це також може бути терапевт для дорослих або педіатр для дітей) та підписати з ним декларацію. Та чи так просто це зробити вже в перший день та до чого слід бути готовими
Перевірка в системі та наліпка
Оскільки 1 квітня цьогоріч випало на вихідний, офіційний штурм медзакладів перенесено на понеділок, 2 квітня.
Для експерименту я обрала заклад в Дарницькому районі столиці. Це відносно недавно збудована районна поліклініка, до якої мені наразі зручно буде звертатися. Так само я могла обрати приватний медзаклад чи просто лікаря-підприємця в будь-якому районі чи навіть населенному пункті нашої країни.
Якщо у медзакладі кажуть, що підписують декларації лише з мешканцями, які проживають на їхній дільниці - не вірте, це порушення законодавства.
МОЗ просить повідомляти про такі порушення.
Держава перераховуватиме лікарю гроші за ваше обслуговування незалежно від його місця роботи чи вашої прописки. Тариф розрахований - 370 грн за дорослого пацієнта та вдвічі більше за літніх людей та дітей.
Попередньо переконавшись, що заклад є в системі e-Health, я пішла туди з самого ранку.
Відкривається медичний заклад о 8:00. На фасаді поліклініки красується табличка про те, що заклад комунальний, а не державний, а на дверях є наліпка, що ще раз підтвердила, що декларацію з лікарем тут підписати можна.
Читайте також: Медична реформа: Відповіді на всі питання
Штурм пенсіонерів
Я прийшла близько 8:40 й біля віконця реєстратури вже було чимало людей, особливо літнього віку. В МОЗ пояснили, що заповнювати декларацію може уповноважена особа, а саме лікар, медсестра чи працівники реєстратури. В цій поліклініці вирішили, що підпис декларацій відбуватиметься не у кабінетах медиків, а в реєстратурі. Причина цьому банальна - в кабінетах медиків є комп’ютери, але ще не підвели інтернет, пояснила мені працівниця реєстратури. Консультації для людей, які прийшли на прийом до лікаря здійснюють в окремому вікні.
Я була в черзі приблизно двадцятою, місць для сидіння не було, тож всі пильно стежили одне за одним. Впало у вічі, що люди мали з собою цілі пакети з документами, довідками тощо.
Для підписання декларації з лікарем достатньо лише паспорта та ідентифікаційного коду (для дітей - свідоцтва). Також знадобиться телефон.
Я про це знала, тож взяла лише їх. Коли запитала дідуся в черзі, навіщо він взяв з собою стільки паперів, той резонно вказав на роздруківку на стіні поліклініки з інструкцією для пацієнта. На аркуші було написано нейтральне “документи”, без вказівки, які саме.
Стіна біля реєстратури була завішена інформацією про лікарів. Там красувалися фото медиків, інформація про їхню освіту та медичний стаж, розклад прийому. Загалом в закладі можна було обрати з 16 медиків. Хоча, щоб скласти враження про медика, цієї інформації все ж замало.
Читайте також: Обрати сімейного лікаря: як жити в умовах медичної реформи
В цьому закладі я була вдруге, попередньо прочитала про лікарку, в якої була на прийомі та вирішила зупинити свій вибір на ній. Зрештою, якщо буду незадоволена її роботою чи просто стане незручно звертатися до цього закладу, в будь-який момент зможу підписати договір з іншим медиком. При цьому розривати договір з першою лікаркою непотрібно - він анулюється автоматично.
Однак в черзі все ж вирішила запитати в старших людей, кого вони радять обрати. Напевне, не варто було цього робити, бо цим питанням я спровокувала серед пенсіонерів справжній батл. Вони хвилин зо 20 сперечалися, чия лікарка краща.
Виявилося, що частина людей в черзі вже підписали зі своїми сімейними лікарями попередні договори, а сьогодні прийшли, щоб остаточно “узаконити” свої стосунки з медиком. Коли я сказала, що не домовлялася попередньо, одна бабуся зневажливо на мене поглянула й з ревністю сказала, що до її лікарки навіть не варто вже пробувати записуватися, бо точно вже місць немає. Хоча це був лише перший день підписання декларацій. В реєстратурі ж запевнили, що переживати не варто.
Планується, що 1 сімейний лікар може підписати декларацію з 1800 пацієнтами, 1 лікар-терапевт з 2000 пацієнтами, 1 лікар-педіатр - з 900 пацієнтами.
Неспокій та певна паніка в черзі відчувається. В реєстратурі працювало два вікна, кілька людей намагалися випередити загальну чергу. Не вийшло, адже черга ледь рухається через постійні збої системи, тож порушників чекає осуд, скандал та зневага.
Сімейний “несімейний” лікар
В черзі був дідусь, який хотів підписати декларацію й за свою дружину. Коли дійшла його черга, він обурювався, чому ж тоді лікар сімейний, якщо він не може підписати з ним декларацію для всієї сім’ї.
Однак насправді, хоча й медик називається сімейним, підписувати договір з ним повинен кожен член сім’ї окремо.
До того ж в кожного можуть бути різні медики. Вибір лікаря та укладання декларації для дітей до 14 років здійснюють батьки або опікуни.
До людей, у яких складнощі з пересуванням, лікар або представник медзакладу може приїхати додому, підписати декларацію у паперовому вигляді, а потім в медзакладі зареєструвати дані пацієнта в системі і для підтвердження реєстрації зв'язатися з пацієнтом по телефону.
Згодом в МОЗ обіцяють, що для підписання договору з лікарем не потрібно буде їхати до медзакладу, це можна буле здійснювати онлайн. Для цього пацієнту знадобиться цифровий підпис.
Сама процедура підписання декларацій виглядала так. Людина підходить до віконця реєстратури, дає свій паспорт та ID-код, відповідає на питання про місце проживання, прописки тощо. Працівниця реєстратура вводить дані в електронну систему, після чого на мобільний телефон пацієнта приходить повідомлення з кодом, який потрібно продиктувати.
З електронної системи роздруковують з заповненими даними, людина перевіряє, чи все правильно, та підписує два примірники (один забирає собі, інший в залишає в закладі). Працівник медзакладу підтверджує декларацію електронним підписом і направляє її в е-систему. Ви можете звертатися до медика в зручний для вас час, комунікувати з ним телефоном чи електронною поштою, які вказані в декларації. Але попередньо це варто обговорити з ним чи нею.
За розрахунками міністерства для заповнення декларації одного пацієнта потрібно приблизно 10 хвилин. Однак в реальності все вийшло не настільки легко та швидко. По-перше, система постійно зависала, тож на заповнення однієї декларації йшло по півгодини.
По-друге, пацієнти називали некоректні дані, що затягувало процес. Наприклад, один чоловік сказав, що він з Дніпродзержинська. Але в системі такого міста не було, адже його перейменували на Кам’янське, але в реєстратурі про це забули, а чоловік замість того, щоб сказати, лише обурювався з незнання працівниць. Тож всі чекали, коли ця сцена закінчиться.
Загалом настрої громадян в цій черзі щодо реформи різняться. Було чимало бабусь, які відверто дратувалися через те, що щось змінюють, їм було зручно й так: “Тепер треба до телефонів звикати, записуватися до лікаря за тиждень до прийому, онлайни-інтернети, не дають дожити нормально”, - скаржиться бабуся в сірому береті.
Втім, було чимало пацієнтів літнього віку, які реформу вітають. “Міняти треба, скільки можна ходити по кабінетах всіляких неуків грошима “пічькати”, - вважає опонентка бабусі в береті.
Та найгірше те, що чимало людей в черзі так до кінця й не зрозуміли всіх моментів реформи, тож залюбки вірять та створюють десятки міфів. “Ну от домовився я зі своїм медиком, підписав договір. Й таких як я 5 тисяч. Тоді в МОЗ кажуть моєму лікарю, що йому забагато, 3 тисячі забирають. Й я навіть не знаю, що я вже без лікаря. То куди мені йти?”- питає в мене невгамовний дідусь-сусіда по черзі.
Коли я намагалася пояснити, що не варто панікувати, є обмеження для лікарів, він лише сказав, що я не знаю ще життя. Й заперечити щось тяжко.
Ось на годиннику вже й 12. Переді мною в черзі ще з десяток людей. Жіночка в зеленому пальті стоїть біля вікна реєстратури вже близько 40 хвилин. Чекає на смс, яке ніяк не приходить. Ми також чекаємо. Все частіше люди запитують, коли підписна кампанія закінчиться.
Працівниці реєстратури відповідали, що до 2020 року можна спокійно обирати свого медика. “Тьфу ти!” - обурюється чоловік, який в черзі від ранку та йде. Він думав, що підписати з медиком договір треба до липня, тож не міг дочекатися старту.
В МОЗ запевняють, що 2020 рік - це час, коли варто мати лікаря первинної медицини, щоб отримати доступ до безкоштовної вузькоспеціалізованої допомоги.
А загалом підписна кампанія необмежена в часі
Зрештою, на годиннику 12:14. В хол виходить працівниця реєстатури та повідомляє, що система зависла й коли розвисне невідомо. Радить не панікувати та якщо незручно чекати, прийти в інший день. Пенсіонери лютують, частина черги йде з поліклініки.
Працівниця реєстратури щиро перепрошує за незручності, каже, що вони намагаються з усіх сил. На моє питання, що вона думає про реформу, відповідає впевнено: “Реформа - добра. Так, зараз все працює не дуже гладко, але за місяць-два все буде, як треба. Зміни потрібні однозначно”.
Чекаю ще 15 хвилин та зрештою вирішую піти й сама. Підпишу декларацію наступного разу, це можна зробити за нагоди, коли навідаюся до поліклініки. Сподіваюся, медиків на мене ще залишиться. А люди перестануть панікувати та вірити у десятки міфів.