live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Віталій Портников: при диктатурі можна тільки померти


фото: REUTERS
Найстрашніше - коли комуністична диктатура визначає кожен крок існування людини, а після смерті тирана настає невідомість для всіх

Про комунізм та його порядки забули всі. І Захід, і навіть ті країни, які десятиліттями жили за комуністичного устрою.

Обрання Мігеля Діаса-Канеля новим головою Державної ради і ради міністрів Куби багато хто вже називає закінченням ери Кастро. Хоча Рауль Кастро Рус, кубинський диктатор і брат диктатора Фіделя Кастро, залишається першим секретарем ЦК компартії Куби. А у комуністичному світі заведено так: хто очолює партію - очолює державу. Ми це прекрасно знали, коли жили у Радянському Союзі. Хрущов, Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов були партійними керівниками. Державна посада була лише доповненням до їхньої влади.

Та й на Кубі Фідель Кастро став главою Державної Ради тільки за 17 років після приходу до влади. До цього номінальним главою держави був Освальдо Дортікос Торрадо - останній президент Куби. Останній тому, що пост президента комуністи 1976 року ліквідували, наслідуючи своїх радянських покровителів. Їм дуже важливо було показати, що справжній глава країни - перший секретар ЦК. Тому ані Фідель, ані Рауль Кастро ніколи не були президентами Куби.

Не став їм і новий номінальний керівник нещасного острову тортурів. Він очолив колективний орган - Державну раду.

Можна, звичайно, сказати, що все це не має особливого значення. Рауль Кастро старий, а Діас-Канель стане його наступником. Але цього якраз не знає ніхто. Діаса-Канеля вибрав сам диктатор. Коли Рауль Кастро помре, до його побажань ніхто не буде прислухатися. У боротьбі за владу серед кубинських комуністів переможе найсильніший. Може, це буде новий голова Держради. А, може бути, його заарештують і посадять за корупційні злочини. Майбутнього Куби не може знати сьогодні ніхто.

І це і є найстрашніше - коли комуністична диктатура визначає кожен крок існування людини, а після смерті тирана настає невідомість для всіх - від членів політбюро до простих людей. Коли може настати порятунок - а може початися нова, найгірша тиранія. Коли ніхто не може гарантувати тобі, що ти проживеш набагато довше немічного старого мерзотника, який колись захопив владу в твоїй країні.

Це те, від чого нам вдалося піти завдяки краху Радянського Союзу. Те, від чого ми відбиваємось в протистоянні з путінською Росією - адже цією країною вже 18 років керує справжнісінький авторитарний правитель. І те, про що мріє багато хто наших співвітчизників - про "сильну руку", про "господаря", який наведе порядок, незважаючи на думку людей. Про Фіделя Кастро, про Путіна. Ну, добре, про генерала Піночета - той хоча б не був комуністом.

Ні, друзі мої. Краще сорок років блукати в пошуках справжньої демократії, ніж один рік жити при диктатурі. Тому що пошук демократії - це життя. А диктатура - це смерть. Ніхто не знає, кому вдасться її пережити.

новини партнерів

18 серпня, 2018 субота

17 серпня, 2018 п'ятниця

18 серпня, 2018 субота

17 серпня, 2018 п'ятниця

16 серпня, 2018 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати