Загроза реваншу чи загроза катастрофи?

Заяви власника телеканалу NewsOne Євгена Мураєва на 112 каналі, які повністю повторюють ФСБшні звинувачення на адресу Олега Сенцова, викликали у суспільстві широкий резонанс. Вкотре стало очевидним, що Росія контролює в Україні політиків та засоби масової інформації. Мета Росії зрозуміла – все ж таки знищити Україну як незалежну державу.

І тому заяви про можливість "регіональних реваншів" виглядають як мінімум наївно. Адже після початку російсько-української війни загрозливим є програш у цій війні і повна втрата української незалежності. Саме за це воюють Мураєв, NewsOne, 112 канал, сайт strana.ua та багато інших інформаційних джерел.

Чому Українська держава дозволяє їм антиукраїнську діяльність? Перш за все, через корупцію. Але це не та корупція, з якою нібито борються антикорупційні органи та активісти. Це підкуп російськими грошима та ресурсами у прихованій формі представників українського політичного класу та громадських організацій. Ще одна причина – наївність, недолугість та не фаховість наших політиків та чиновників.

Для того, щоб зменшити інформаційний вплив Росії потрібно притягати до відповідальності за державну зраду представників п’ятої колони, довести до кінця роботу над законодавством про прозорість медіа-власності та прозорість фінансування медіа. Один з таких законопроектів (реєстр. № 6762) подано мною з колегами, підтримано профільним комітетом, але не винесено в зал для голосування.

Адже, очевидно, що і NewsOne, і канал 112 повинні щомісяця кимось фінансуватися. Реклама не покриває їхніх витрат. Хто цей невідомий фінансист? Звичайно, обмежувати свободу слова не можна. Але суспільство повинне знати, хто саме промиває йому мізки, за які кошти і чи законною є така діяльність.

Вести антиукраїнську пропаганду стане складніше також, коли повною мірою почне діяти закон про українську мову на телебаченні, номер 2054-VIII від 23.05.2017, а відбудеться це вже в середині жовтня цього року.

Чому заява депутата Мураєва є злочинною?

Народний депутат Мураєв в ефірі публічно заявив, що Олег Сенцов "готував підпали і вибухи". Тобто, по суті він продублював прийнятий в ФСБшній Росії вирок, що Олег є організатором терористичної діяльності в анексованому Росією українському Криму. При цьому депутат посилався на те, що Геннадій Афанасьєв надав ФСБ покази про причетність Сенцова до організації терористичного угрупування в Криму без будь-якого примусу, що підтверджується відсутністю застережень від адвоката в протоколі допиту.

Передусім, слід нагадати, на чому ґрунтувались формальні звинувачення ФСБ проти Олега (російський суд у спорі між ФСБ та українським режисером передбачувано скопіював складений чекістами обвинувальний висновок в своє рішення):

- Після анексії Криму Геннадій Афанасьєв підпалив двері в офісах окупаційних політичних партій - "Єдіной Росії" та "Руськой общіни Криму". Він цей підпал визнав, проте він сприймав це не як тероризм, а як хуліганство:

"— Геннадий говорит, что он участвовал в этих двух поджогах и признает, что это были хулиганские действия.

Но, естественно, это не было террористическим актом и они никоим образом не хотели «воздействовать на органы Российской Федерации", как об этом говорит следствие. Те, кто поджигал эти офисы, просто хотели каким-то образом отомстить националистам, которые избивали проукраинских активистов. Афанасьев и его друзья пытались в Крыму организовать мирный волонтерский протест, но их похищали, избивали и мирного протеста не получилось". https://openrussia.org/post/view/8885/

- В травні 2014 року його схопили співробітники ФСБ та піддали катуванням:

"Били в присутствии Бурдина и оперативников, били перчатками, жестко, в грудь и живот, по голове. Потом надели противогаз и начали зажимать шланг, что-то туда брызнули, после чего он стал захлебываться рвотой прямо в противогазе. Пытали его током, в том числе прикрепляли провода к половым органам" — расказал адвокат. Он отмечает, что в московском СИЗО "Лефортово" Афанасьева не били, но там находились те же оперативники, что и в Крыму". https://zona.media/news/2015/05/08/afanasev-o-pytkakh

- В липні 2014 в Москві він підписав протоколи допиту:

"Афанасьев написал и передал адвокату подробный рассказ о том, как его пытали после задержания, заставляя дать показания против Сенцова: били, душили до рвоты в противогазе, угрожали изнасиловать паяльником, подсоединяли провода под напряжением к половым органам". https://zona.media/online/2015/25/08/protsess-sentsova-prigovor

- Адвокати, які мали захищати Афанасьєва, самі його налаштовували зізнатись у всьому (згодом він відмовився від призначених адвокатів і безпосередньо в суді справу вів інший адвокат):

"Он очень раздосадован из-за тех адвокатов, которые формально осуществляли его защиту и в Москве и в Крыму. Они убеждали Афанасьева в том, что надо во всем признаться, что не надо писать никаких жалоб, что все равно это не поможет, и он сделает себе только хуже".  https://openrussia.org/post/view/8885/

- В суді Геннадій Афанасьєв відмовився від своїх показів як таких, що надані під тиском:

"Он отказался от всего, что говорил на следствии. "Все мои показания ранее были даны под принуждением. Против себя я отказываюсь давать показания", — сказал Афанасьев, отказавшись также отвечать на вопросы сторон и сжимая за спиной дрожащий кулак. Прокурор зачитал и его показания". https://zona.media/online/2015/25/08/protsess-sentsova-prigovor

- Крім показів Афанасьєва, від яких той відмовився, інших доказів причетності Сенцова до підпалів дверей, а тим більше терористичної діяльності, не було:

"Сенцов не имеет никакого отношения к подготовке подрывов памятника Ленину и Вечного огня, говорит Самохин. Обвинение доказывает его причастность к планировавшимся взрывам в первую очередь показаниями Чирния и Афанасьева, но оба они отказались выступать в суде, а Афанасьев заявил, что оговорил других фигурантов дела под давлениям, настаивает адвокат. Использовать как доказательства в суде их показания, данные на следствии, нельзя — они противоречат как друг другу, так и записям разговоров Чирния с Пироговым и другим материалам дела". https://zona.media/online/2015/18/08/sentsov-preniya

Тобто, Сенцов нічого не підривав і не підпалював. Всі пред`явлені йому обвинувачення в тероризмі ґрунтуються на показах людей, які надавались під психологічним і фізичним тиском, які пройшли катування, яким адвокати напряму радили оговорити себе та визнати провину і які відмовились від показів на суді.

Коли народний депутат України тиражує путінську брехню, поширює подібну недостовірну інформацію, він це робить з однією метою – маніпулювання суспільною свідомістю.

Маніпулювання суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, інформації, закон визнає як основну загрозу національній безпеці України в інформаційній сфері (стаття 7 Закону про основи національної безпеки).

Відповідно до статті 111 Кримінального кодексу України державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Поширення Мураєвим явно недостовірних відомостей про Олега Сенцова з метою маніпулювання суспільною свідомістю по суті є умисним діянням на шкоду інформаційній безпеці України. Очевидно, дана діяльність здійснюється з метою надання відомо якій іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. І ця діяльність, відповідно до статті 111 Кримінального кодексу України, визнається злочином, державною зрадою.

Отже, у Генеральної прокуратури України є всі можливості довести до суду порушену після заяв Мураєва справу.

Але без наведення ладу в інформаційному просторі медіа, які працюють на ворога, і далі нищитимуть українське суспільство. Тому повне відкриття усіх реальних, а не декларативних власників медіа та джерел фінансування усіх засобів масової інформації – актуальна для захисту національної безпеки потреба. Відкриття цієї інформації убезпечить українську владу у звинуваченнях в обмеженні свободи слова та перекриє нелегальні канали фінансування засобів масової інформації коштами агресора.

Цього вимагаю я, закликаю усіх народних депутатів негайно проголосувати в залі проект закону реєстр. № 6762 про прозорість медіа власності. Зобов`язуюся у найближчі тижні підготувати та внести до парламенту пропозиції щодо забезпечення прозорості фінансування засобів масової інформації.

Сподіваюся, колеги припинять своєю присутністю легітимізувати антиукраїнські канали і робити смішні заяви з проханням до Мураєва вибачатися перед Сенцовим. Антиукраїнська пропаганда має стати неможливою через вдосконалення законодавства та покарання тих, хто її веде.