Віталій Портников: "Газпрому" важко при світлі

"Нафтогаз України" відразу після "Газпрому" подав позов до апеляційного суду Швеції, вимагаючи від російського монополіста виконання рішень Стокгольмського арбітражу. Позов "Газпрому" вже призвів до тимчасового призупинення арешту його активів. Але це аж ніяк не перемога російської компанії.

"Газпром" намагається тягнути час, довести, що Стокгольмський арбітраж не мав права приймати ніяких рішень. Але довести свою позицію "Газпрому" буде нелегко. Нелегко просто тому, що це сам "Газпром" звертався до Стокгольмського арбітражу. І якби його задовольнило рішення, він навряд чи звертався б до Апеляційного суду і ставив під сумнів юрисдикцію арбітражу.

Важко припустити, що юристи "Газпрому" цього не розуміють. Але у них немає іншого виходу. "Газпром" міг би просто заплатити "Нафтогазу" - і в його бюджеті вже зарезервована відповідна сума. Але таке рішення викликало б серйозне роздратування у Кремлі. Володимир Путін не любить програвати. І керівникам "Газпрому" буде важко пояснити, чому звернення до арбітражу саме по собі є серйозним ризиком для Кремля.

Міжнародний арбітраж - це не російський суд, який приймає свої рішення по дзвінку з Кремля. Він займається неупередженим розглядом справи і його рішення не можна передбачити. Зрозуміло, що в арбітражі можна виграти. Але можна і програти. І тоді вже ніякий кремлівський вплив, ніякий шантаж не допоможуть. Навіть дзвінок Путіна королю або прем'єр-міністру Швеції. Це і є найнеприємніше. Але в Росії в це не вірять - як не вірять в демократію і незалежне правосуддя.

Тому замість того, щоб погодитися з рішенням арбітражу, в "Газпромі" звертаються до апеляційної інстанції. І, таким чином, перетворюють закритий судовий процес на відкриті слухання. Тому що з позовами до Апеляційного суду можна ознайомитися. І вже за певний час вони стануть матеріалом для журналістських розслідувань і аналізу.

Сама діяльність "Газпрому" стане більш зрозумілою і прозорою.

І це - нова проблема лля російського монополіста. Тому що "Газпром" звик працювати в непроглядній пітьмі, в умовах повної конфіденційності. Його угоди не тільки з "Нафтогазом", а й з європейськими компаніями завжди були таємницею за сімома печатками. Ніхто з партнерів "Газпрому" точно не знав, як російський монополіст працює з його колегами.

Завдяки спробам "Газпрому" не виконувати рішення Міжнародного арбітражу цю конфіденційність може бути знищено - причому самими ж росіянами. А "Газпрому" буде дуже непросто працювати на світлі.