"Народ вирішить". Або чому лайки і тотальне схвалення зруйнують державу

Це зараз Володимир Зеленський може похвалитися підтримкою і оваціями кожній причуді у половини громадян, втім кожна п’янка і кожна казка мають свій кінець.

Може статися так, що цей самий "нарід" у соцопитуваннях волатиме про відставку самого президента. І що тоді робити КСУ — знову посилатися на статтю 5 Конституції? Що робитимуть судді із реформованого нинішнім складом Ради судді — із окладом близько 120 тисяч гривень і довічного грошового утримання в 60 тисяч у разі відставки, якщо наступний парламент набридне народу як гумова лялька? 

Новомоднє пояснення будь-якого факапу — "ми не хотіли, просто так соціологія каже" від команди президента, і уже КС відкриває шлях у анархію і правове пекло. 

Формулювання "народ вирішить" може легко використати будь-який прем`єр і НБУ, наприклад, щоби не бачити під вікнами ходоків "дайтє долар по 8". А досвідчені товариші із Опоблоку можуть легко із пулом, скупленим оптом, і "тушками" ЗМІ довести історію про автономію і дешевий газ із Росії, бо так хоче обовванений масованою пропагандою плебс. 

Врешті навіть хитрий і поміркований КСУ, який Януковича бачив, Петра Олексійовича пережив і під Зеленського барвінком в’ється, може очікувати сумний досвід самосуду, бо не кожному обивателю подобається рівень заробітних плат і соціальний пакет судді-конституціоналіста.

Я прогнозую, що фрази, позбавлені жодного юридичного сенсу, — це політична доцільність, так соціологія показує. І про народ ми будемо чути у наступну п’ятирічку із кожної праски. 

Власне, тому учора ще до оприлюдення рішення КСУ в Центрвиборчкомі шикувалися черги із перших осіб — з коробками документів і відеокамерами. Просунуті волонтери і сіль громадського сектору радісно повідомляли, від якої сили чимчикують на вибори, і викладали радісне селфі. Жодна із політичних сил не заявила, що в сумнівну гру не гратиме і на піарно-дострокові вибори улітку не піде. Очевидно, що терміном «народовладдя» у нас жонглюватимуть не лише артисти 95 кварталу, які поки стажуються в ролі державників в АП, а й їх молоді колеги із інших сил.

Сарказм долі в тому, що утриматися на одному спиранні на народні настрої те саме, що поплавати батерфляєм під час тихоокеанського цунамі. Ще місяць тому деякі стратеги із опозиційних до Зеленського сил вирішили рванути на перевибори і отримати шмат Ради побільше — нині ризикують взагалі лишитися без депутатськоі недоторканості.  Народ відчув силу каральної галочки і нині легко обиратиме тих, чиї обладунки блищать краще і кубики на пресі якось фотогенічніше.

Керування ж країною по соцопитуваннях — це таке суто наше ноу-хау. Бо успіх - це не завжди повні палаци спорту і стадіони олімпійські, як собі думають наші новоспечені державники, які ледь-ледь вилізли із джинсів шоуменів. Ви ще отримаєте свій помідор, ніж у спину і антикорупційне розслідування. 

Свіжа соціологія каже, що нарід найбільше очікує припинення війни на Донбасі, зниження тарифів і зменшення впливу олігархів на політику. Якщо зняти рожеві окуляри, то можна побачити, що команда Зе уже твердо підкреслює, що ніхто ніде не обіцяв зниження тарифів. Путінський план на федералізацію розбивається об заяви про курс на НАТО і ЄС. А в травоїдність олігархів, де один безкорисно допомагатиме військовим, а Рінат Леонідович відмовиться від "Роттердам+", не вірю уже я. 

Нарід хоче багато, і йому дають це до виборів, потім нарід змушений слухати тицяти середніми пальцями в телевізор, де перші особи розкажуть про покращення і "вас почуто".