Сайт LB.ua із посиланням на власні джерела, повідомив про те, що команда Володимира Зеленського розпочала пошук нового прем’єр-міністра замість Олексія Гончарука. За даними джерел видання, серед претендентів – колишній соратник Януковича Сергій Тігіпко.
Президент Зеленський підтвердив, що зустрічався із Тігіпком, одначе не уточнив, чи обговорювали вони можливий прихід колишнього лідера партії "Сильна Україна" у Кабінет Міністрів.
Ми вирішили нагадати 10 фактів із життя колишнього першого секретаря Дніпропетровського обкому комсомолу.
1. 60 років. Народився у селі Драгонешти Лазовського району Молдови. 1982 року закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. За фахом - "інженер-металург". Після закінчення інституту, за його словами, пішов служити у армію танкістом тому, що офіцер там отримував більше, ніж випускник вишу - 240 рублів. ("Парламент-2002. Час вибору"). З 1982 по 1991 рік Сергій Леонідович пройшов шлях від секретаря комітету комсомолу Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму до першого секретаря Дніпропетровського обкому комсомолу.
2. У жовтні 1991 року Сергій Леонідович почав займатися банківським бізнесом. Спочатку був заступником голови правління комерційного банку "Дніпро", потім п'ять років - керівником ПриватБанку. 5 липня 2007 році в інтерв'ю газеті "Сегодня" Павло Лазаренко заявив, що путівку у великий бізнес Сергію Тігіпку дав саме він. У рейтингу журналу "Новое время" "ТОП-100 найбагатших українців", опублікованому у жовтні 2019 року, статки Тігіпка оцінено у $407 млн.
3. У 1997 році за рекомендацією тодішнього першого помічника президента Олександра Разумкова, батька нинішнього голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, Сергій Тігіпко був призначений віце-прем'єром з питань економіки в уряді Павла Лазаренка. У 1999 році став міністром економіки в уряді Віктора Ющенка. Але в червні 2000 року після непорозумінь з Леонідом Кучмою Сергій Леонідович пішов з Кабінету міністрів і став депутатом Верховної Ради (Павлоградський виборчий округ №36). Ще через півроку він очолив партію "Трудова Україна". 17 грудня 2002 року більшість Верховної Ради призначила Сергія Тігіпка головою Національного банку України.
4. Під час президентської кампанії 2004 року Сергій Тігіпко керував виборчим штабом Віктора Януковича. Але ще до завершення виборів Сергій Леонідович залишив цю посаду. "Коли я побачив, що не зможу вплинути на ситуацію, продовжувати далі кампанію в ролі керівника штабу не мало ніякого сенсу", - ось так пояснив він свої дії ("КИД", 23 квітня 2005 року). Водночас Віктор Янукович так прокоментував відхід Тігіпка і призначення на його місце Тараса Чорновола: "Різниця в тому, що Тарас Чорновіл - самостійна людина, що має власну думку, і в багатьох напрямках воно збігається з моїм; а Тігіпко робив тільки те, що йому підказували його політологи". Як стверджує Сергій Леонідович, після "помаранчевої революції" з Віктором Федоровичем вони не зустрічалися. Утім, зблизились Тігіпко і Янукович вже після президентських виборів 2010 року. Пізніше – в 2012-2014 роках Тігіпко був заступником голови Партії регіонів.
5. У жовтні 2009 року самовисунувся кандидатом в президенти України. Тоді ж став лідером партії "Сильна Україна". На президентських виборах 2010 року позиціонував себе як третя сила – між Януковичем і Тимошенко. Посів третє місце, отримавши підтримку 13,06% голосів виборців. Після цього Сергій Леонідович заявив, що не збирається грати другорядні ролі в уряді. Утім, цю роль йому таки довелося взяти на себе - 11 березня 2010 року Верховна Рада України призначила Сергія Тігіпка віце-прем'єр-міністром з питань економіки.
6. Сергій Тігіпко каже, що ніяких компроматів він не боїться, оскільки на сто відсотків упевнений, що все і завжди робив правильно. Правда, як каже Сергій Леонідович, "святих на політичному олімпі (і в бізнесі) немає" ("День", 14 липня 2000 р.). У травні 2001 року народний депутат Григорій Омельченко оприлюднив доповідну записку тодішнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка про факти відмивання в 1995-1996 роках через кореспондентські рахунки ПриватБанку $150 млн. Леонід Кучма доручив тодішньому прем'єр-міністру Євгену Марчуку і голові правління Нацбанку Віктору Ющенку вжити відповідних заходів. У серпні 2003 року інтернет-видання "Україна кримінальна" опублікувало лист одного з колишніх співробітників ГУБОЗ МВС України, який розповів про те, як в 1996 році він їхав до Дніпропетровська заарештовувати керівника Приватбанку Сергія Тігіпка. Підстава - "відмивання" грошей через банк в Латвії. Однак, як заявив колишній офіцер УБОЗу, арешт не відбувся - Сергія Леонідовича призначили віце-прем'єр-міністром. А з червня 1998 по липень 2000 року він навіть очолював комісію з питань повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходилися за межами країни.
7. Ще за часів віце-прем'єрства Сергія Тігіпка звинувачували в лобіюванні інтересів французької компанії з виробництва цементу Lafarge, до якої, за деякими даними, був близький Жак Ширак. Ця структура хотіла взяти під свій контроль Миколаївський, Кам'янець-Подільський та Луцький цементні заводи. Нібито за це Тігіпко був навіть нагороджений французьким орденом "Почесного легіону". А в уряді Віктора Ющенка міністр економіки Тігіпко лобіював інтереси Григорія Суркіса і Віктора Медведчука. Так, принаймні, стверджувала Юлія Тимошенко ("Українська правда", 27 квітня 2001 р.). За її словами, реформа в енергетиці гальмувалася саме Сергієм Леонідовичем. "Він не зміг знайти собі місце в уряді, який працював чесно і прозоро, не лобіюючи нічиїх інтересів", - стверджує Тимошенко. Сам же Сергій Леонідович уже після того, як пішов з уряду Віктора Ющенка сказав: "Олігархи - ті ж українські громадяни, і ставитися до них потрібно так само, як і до інших" ("День", 14 липня 2000 р.).
8. У квітні 2014 року Сергій Тігіпко побував в захопленій проросійськими силами будівлі обласного управління СБУ в Луганську. Тоді він заявив, що там немає заручників. "Те, що там є заручники, - брехня", - заявив він на брифінгу. Сергій Леонідович розповів, що відвідав Луганськ у ніч із 8 на 9 квітня і вів близько 2 годин переговори з тими людьми, які захопили будівлю. Тігіпко тоді спростував інформацію, що будівлю захопили громадяни Росії: "Усі розмови, що там присутні росіяни, це - вигадка, там жителі Луганської області".
9. У семирічному віці Сергій Леонідович, за його власним визнанням, писав вірші, і читав їх своїй мамі. Втім, швидко зрозумів, що це у нього виходить погано, тому і кинув римувати. Любить спорт. Як зізнається сам Тігіпко, теніс він залишив після того, як пішов з Кабінету міністрів. Сергій Леонідович "тягає залізо". Серед захоплень Тігіпко: футбол, плавання, гірські лижі, карти, читання книг. Улюблені письменники - Михайло Булгаков, Іван Бунін. У 2001 році Сергій Леонідович планував завести бджіл. І завів: "Що стосується бджіл, то вони були, більше того – як і раніше, є. Мій покійний батько очолював пасіку, був професійним бджолярем, так само, як і дід. Я бачив все це з дитинства, і в мене був до цього певний інтерес" (журнал "Профіль", серпень 2007 р.).
10. Розлучений. Був у двох шлюбах - з Наталією Тігіпко та Вікторією Тігіпко. Має двох доньок – Асю, Ганну і двох синів – Тимофія і Леонтія.