Бесіда відбулася в ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі “Еспресо ТБ”. Ведучий – економічний оглядач Андрій Яніцький.
Чи є сьогодні в українському бюджеті гроші на зарплати та пенсії?
Поки що є, але з бюджетом не все ладно, в нас відбувається недобір коштів до бюджету. Але поки що недобір не настільки масштабний для того, щоб говорити про нестачу грошей на зарплати та пенсії.
А який недобір приблизно? Я чув про 15-20 відсотків.
За результатами трьохмісяців недобір близько 11%, це 28 мільярдів гривень. Але цей недобір не є рівномірним. Найбільшим він був у січні, у лютому ситуація значно покращилася, а в березні очікувано трохи погіршилася, оскільки було запроваджено карантин. Але в цілому в березні недобір складає десь 10 мільярдів гривень, і це близько 10% від плану.
Отже, недобір є, але він не загрожує зарплатам та пенсіям. І є хороша новина, що Національний банк України нещодавно переказав у бюджет велику суму, щось близька 50 мільярдів гривень. Звідки взялися ці гроші в Національного банку?
Це частина прибутку, який Національний банк отримує. Нацбанк тримає в своєму портфелі боргові інструменти, в тому числі Уряду України. І по цих боргових інструментах нараховуються відсотки, які є виплатами Мінфіну, але в той же час це є доходом Національного банку. Тому зараз якщо це питання про те, чи можна казати, що це емісія, то в даному випадку це не є вона. І дуже важливо, щоб Нацбанк і далі втримувався від емісії гривні, від друку гривні на підтримку економіки.
А чому він має утримуватися? Ми чули про різні країни, Америку, яка там заливає грошима свої ринки. Чому б НБУ просто не надрукувати гроші і не роздати людям у цей кризовий час?
Є технічна юридична причина: Національний банк не має за законом робити таких операцій. Взагалі Національний банк є незалежною установою і він не має задовольняти побажання Уряду.
І є логічна причина: в нас було принаймні дві економічні кризи, які були спричинені друком гривні. Це ситуація гіперінфляції у 1992-1994 роках, коли Верховна Рада просто казала Нацбанку друкувати кошти. І тоді карбованець знецінювався швидше, ніж ми встигали на нього щось купувати. Друга ситуація була в 2012-2013 роках. Тоді девальвації ще не було, але Національний банк вже активно друкував гривню, щоб фінансувати видатки бюджету. І це вилилося в девальвацію 2014 року. Це була одна з причин девальвації.
Ключова причина, чому так відбувається, тому що в період кризи ми з вами, бізнес і громадяни, якщо маємо кошти, не довіряємо національній валюті і йдемо купувати долар.
Ми всі бачили, що відбувалось на початку березня. Ви щойно самі казали, що Нацбанк витрачав по мільярду доларів на підтримку курсу гривні. І власне це – цей синдром. І тому велика ймовірність того, що у разі, якщо нам всім зараз в період кризи дати кошти, в ситуації, коли магазини зачинені, ми не можемо сходити в кіно або випити кави і ми всі сидимо вдома, то нашою природною реакцією буде бігти і купувати валюту інших країн.
Так, 100%, гадаю, що багато людей так би і вчинили. А якщо неможна друкувати гроші, то можливо можна їх позичити? Візьмемо на час кризи в когось в борг, а потім віддамо, коли в нас все буде добре.
Насправді це є якщо не єдина, то найочевидніша зі стратегій. Але тут є окремі питання. Для того, щоб взяти в когось в борг, потрібен хтось, хто готовий давати нам в борг. І тут в нас ключове обмеження. Тому що зараз уряд для того, щоб профінансувати збільшення соціальних видатків, підтримку бізнесу, підтримку по безробіттю, допомогу пенсіонерам, додаткові виплати, які уряд на цьому тижні прийняв, для цього всього в ситуації, коли в нас падають надходження, нам потрібні додаткові кошти. Ці додаткові кошти ми можемо взяти в двох джерелах фактично. Або це приватизація державного майна, або це борг. А по боргу є питання. По-перше, тому що внутрішній український бізнес, ті підприємства, банки, які зазвичай купували борг в Міністерства фінансів, наразі не готові його купувати. З різних причин. І прикладом цього є те, що в березні Мінфін мав провести 5 аукціонів, з яких два Мінфіном було відмінено. Тому що не було попиту.
Ну, а приватизації, як ми знаємо, немає, бо коронавірус. І під час коронавірусу тільки так звана мала приватизація проводиться. А великі стратегічні об’єкти не виставляють на продаж.
Трохи завершу по боргах. Наразі зовнішні приватні інвестори також дуже обережні. Вони скептично дивляться на нові ринки і вкладають лише в безпечні інструменти, якими є держоблігації США. Тому ключовою для нас є співпраця з міжнародними фінансовими установами. Лише якщо ми будемо працювати з ними, ми справді зможемо позичати кошти для фінансування наших внутрішніх витрат.
Що б ви порадили простим людям? Як їм краще організувати свій особистий бюджет?
Мені здається, що зараз всі приблизно в однаковій ситуації. З одного боку падають доходи, а з іншого також падають можливості для витрат. Я дивлюся по своїй родині. Ми нічого, окрім захисних масок та продуктів харчування, не купуємо. Я думаю, що так роблять дуже багато родин. Це окремий плюс...
Зараз держава сфокусована на допомозі пенсіонерам. Але насправді не вони зараз є найбільш незахищеними, а ті люди, які втратили чи можуть втратити роботу. І я сподіваюсь, що уряд з одного боку буде допомагати людям зберігати робочі місця, допомагати дійсно виплатами. А з іншого боку уряд допоможе, Національний банк допоможе банкам кредитувати населення на поточні витрати у разі, якщо у людей є потреба в додатковому фінансуванні.
А що будуть робити депутати з нашим бюджетом?
Дійсно урядом пропонувалося значно збільшити видатки бюджету. Але при цьому так званим нерозподіленим пакетом, стабілізаційним фондом в обсязі майже 100 мільярдів гривень(за інформацією на 4 квітня, - ред.). В цьому є певна логіка. Стабфонд це - інструмент, щоб давати гроші в даний момент тому, хто їх найбільше потребує. І з одного боку це може стати рішенням питання і по видатках для безробітних і по видатках для Пенсійного фонду, і в інших напрямках. Але в той же час це створює певні корупційні ризики, тому що нам з вами буде важко відслідкувати, як в країні ці кошти витрачаються, чи дійсно на тих, кому вони найбільше потрібні.
Але зміни потрібні в бюджеті чи можна лишити так, як є зараз?
Потрібні зміни, тому що зараз вже відбувається невиконання бюджету. Те, про що ми говорили на початку, – 11% за результатами 3 місяців. І тенденція буде продовжуватися і ймовірно погіршуватися.
І макропрогноз поміняли. Ми розраховували на зростання економіки в цьому році, а уряд вже каже, що буде падіння. Здається, що на 4 чи 5 відсотків.
Так, майже на 4 відсотки. Ситуація змінюється. З одного боку, збільшиться інфляція, і це трохи “допоможе” в виконанні бюджету. В лапках, тому що інфляція з’їдає наші збереження, вона не допомагає насправді людям ставати більш заможними.
Ви згадували про Міжнародний валютний фонд. Це останнє, але дуже важливе питання. Чи потрібен нам транш МВФ, чи він буде та коли?
Коли він буде: уряд обіцяє, що ось-ось. Транш надзвичайно потрібен. Бо, як я говорила, уряд не зможе профінансувати видатки. Чи збільшення дефіциту, чи навіть з бюджетом на нинішньому рівні без того, щоб нам допомагали міжнародні інституції. Це ключовий фактор того, що ми взагалі виживемо як країна з фінансової точки зору.