А я, як один із небагатьох, хто про ці барабани не писав і не говорив нічого, хочу звернути увагу не на самі барабани, а на нашу систему закупівель. Те саме знамените Prozorro, яке є священною коровою для критики.
Ця система, яка, між іншим? є не державною, а приватною і яка в довоєнний період генерувала близько 2 млрд на рік, давно навчилися обходити. Вона давно виконує лише одну функцію: в ній, при потребі, копирсаються журналісти.
Читайте також: Україна переможе, буде в НАТО і ЄС, і жоден сусідський варвар нам не загрожуватиме
Але, на жаль, вносити зміни туди, робити аудити чи інші речі не можна. Чому? Бо одні, ті, хто заробляє і їхні друзі-соратники, підіймати страшний ґвалт про знищення єдиної хорошої реформи, а інші, які давно вивчили там всі дірки, не хочуть ніяких змін.
Ну а публіка ж дура і її, час від часу, годують барабанами. Головне, щоб хоч трошки глибше ніхто не копнув.
Про автора: Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.