Про це в ефірі Еспресо заявив політолог та старший науковий співробітник Інституту Кавказу Грант Мікаелян.
"Пашинян серйозно налаштований змінити зовнішньополітичний вектор Вірменії. Це не означає, що це точно в нього вийде. Кроки в цьому напрямку він реалізує уже декілька років, зараз він почав говорити про це більш відкрито і діяти більш активно. Це викликано не тільки його позицією, а й ослабленням Росії, яка не діє ефективно на Південному Кавказі", - сказав він.
Політолог додав, що російська опція у регіоні ослабла і навпаки Захід почав більше цікавитися ним.
"Ще більш важливий фактор - це те, що Туреччина почала грати у власну гру і це не частина західної гри, а дещо окреме. Ердоган намагається реалізувати політику відновлення Османської імперії і Південний Кавказ він бачить сферою впливу. Пашинян дуже прихильний до цього. Більшість жителів Вірменії політику Пашиняна щодо Карабаху, Азербайджану і Туреччини не схвалює. З іншого боку, рівень підтримки співпраці з Росією падає - зараз більшість населення щодо РФ ставиться скептично. Більше негативних, чим позитивних оцінок", - розповів Мікаелян.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірно-Карабахською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії. З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.
14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів.
22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини.
Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірно-Карабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США.
29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.
5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.