Михайло Юдовський. Богиня. – Х.: Фабула, 2016. – 256 с.
У цій книжці українського прозаїка, поета та популярного блогера, який мешкає в Німеччині, зібрані оповідання різних років та повість-притча "Історія однієї мавпи".
Варто, мабуть, нагадати, що, крім просторів Інтернету, цю прозу – повну щирого гумору, побутової психології і відвертої, але м'якої сатири на наші з вами слабкості – знають у Києві, люблять в Одесі, а видали, нарешті, в Харкові.
Це до того, що всілякі натяки на стиль Сергія Довлатова, підхоплений Олександром Генісом і синкопованим "гаріками" Ігоря Губермана тут будуть нехай навіть доречні, але не зовсім точні в пошуках жанрової "чистоти".
Зазвичай, як-то кажуть, "емігрантської", за якою довгим хвостом традиції тягнеться «київська» оповідна стилістика.
Вона ж "одеська", "харківська", чи пак "радянська". "Ніхто не прив’язується до людей сильніше, ніж зубні лікарі та адвокати, - заводить він звично про малознані, але на диво знайомі реалії.
- До людини, точніше сказати, до клієнта, вони приростають, наче кліщ до місця укусу. Втім, зубні лікарі якщо не безкорисливiшi, то відданішi.
Адвокат любитиме вас, поки не роздягне до нитки. Як тільки з вас опаде останній клапоть одягу, його інтерес до вас миттєво вивітриться".
Все це, немов у міському романсі – не варто питання про те, чи буде це читатися (і носитися - в повітрі, і взагалі), оскільки все це, безумовно, варто читати.
Хоча б для того, щоб переконатися, що, навіть виїжджаючи далеко, ми як і раніше, беремо з собою самих себе, і який-небудь "Стьопа Мужеракі, напівгрек-напівнімець, перенесений з казахських степів на рейнські береги", можливо, чекає на вас за рогом вашого будинку, та тільки ви його не помічаєте.
Самого автора-киянина "Богині", що у 1992 році виїхав до Німеччини, так само не помічали.
Довгий час писав "у стіл", не беручи участі в літературному житті, не намагаючись публікуватися і виставляючи свої живописні роботи в країнах Східної та Західної Європи і США. 2009 року в Україні вийшла книга М. Юдовського "Поеми і вірші".
Поезію і прозу автора публікували літературні журнали і альманахи в Україні, Росії, Німеччині, Великій Британії, Фінляндії, Ізраїлі, Австралії та США. 2013 року російське видавництво АСТ випустило книгу прози М. Юдовського "Повітряна кулька зі свинцевим тягарцем", у квітні того ж року американське видавництво «POEZIA.US» опублікувало поетичну збірку автора "Тіла і тіні", а 2014 року у видавництві "Петіт" (Латвія) вийшла книга віршів "Напівсередні віки".
І все воно ніби добре й пристойно, але саме в "Богині", виданій харківською «Фабулою» немов знову оживають давні часи, справи-пригоди, а також долі та життя.
А вже варто лише будь-яким героям екзотичної зовнішності й характеру опинитися під прицілом і прижмуром автора збірки оповідань, як відразу ж буденні сюжети розквітають геніальним бузком на злиденному підвіконні нашої рідної словесності.
Ну, наче в оповіданні самого Юдовського.
"- Жінка - завжди жінка,- пояснював Каха.- А чоловік - завжди поет. Якщо жінка некрасива - він додумає їй красу. Якщо дурна - він додумає їй розум. Навіть якщо вона однонога, він додумає їй…
- Другу ногу? - з іронією перепитував я.
- Кріла,- відповідав Каха.- Як у янгола".