Ані кримінальні справи, порушені проти нього, ані махінації, у яких він брав участь, ані перебування у ворожій ОПЗЖ і відверто дуполизство росіян, як виявилось, не здатні висадити Бойка з українського політичного експреса.
З одного боку він — колишній соратник Януковича, Медведчука, Рабіновича, кум Фірташа, який на газових оборудках і схемах з’їв зуби.
З іншого — людина, яка і дотепер впливає на українську політику, має допуск до державних таємниць, голосує у Раді за закони, за якими всі ми живемо, і має частку в обленерго.
Чому Бойко, який 2019 року літав у Москву й отримував благословення на президентські вибори (на яких, до слова, посів 4-е місце), дотепер не отримав підозру у державній зраді для мене лишається загадкою.
Нагадаю 10 фактів із життя Юрія Бойка
1. З лютого 2002 до березня 2005 рік — голова НАК "Нафтогаз України". Юрій Бойко каже, що на цю посаду його порекомендував тодішній віцепрем'єр Олег Дубина. З серпня 2003 року – перший заступник міністра палива та енергетики в уряді Януковича. Двічі був міністром палива та енергетики. У останньому уряді Миколи Азарова – віцепрем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу та вугільної промисловості.
2. 2004 року президент Кучма нагородив Юрія Бойка званням "Герой України". На його лацкані, як і за часів Кучми, і тепер сяє золота зірка. Хоча який в біса він — герой. На тлі справжніх героїв Бойко — політична міль.
3. Був членом партії "Трудова Україна", яку очолював Сергій Тігіпко. На парламентських виборах 2006 року Юрій Бойко балотувався до Верховної Ради за списком опозиційного блоку "Не так! " (№5). Це той самий блок, який вів до влади соратників Медведчука. Двічі обирався до Верховної Ради за списком Партії регіонів. На дочасних парламентських виборах 2014 року йшов на чолі списку "Опозиційний блок" (№1). На виборах 2019-го - один із лідерів "ОПЗЖ".
Читайте також: Навіщо Стефанчук робить провокативні заяви
4. У листопаді 2018 року Юрій Бойко разом із Вадимом Рабіновичем оголосив про намір створити партію "Опозиційна платформа "За життя". Цей союз поклав початок розколу у "Опоблоці" на два табори – ті, хто підтримує Ріната Ахметова та ті, кого підтримує Фірташа-Льовочкіна. До останньої групи й належить Юрій Бойко.
5. У 2005 році тодішній глава СБУ Олександр Турчинов заявив, що його відомство розслідує кримінальну справу за фактом завдання Україні мільярдних збитків через шахрайської схеми постачання туркменського газу за посередництвом фіктивної фірми EURAL TG, узгодженої з "Нафтогазом України" і "Газпромом". Тоді ж прем'єр Юлія Тимошенко звинуватила колишнє керівництво "Нафтогазу України" в причетності до історії з "зникненням" 8 млрд куб. м газу "Газпрому" взимку 2004-2005 року.
Юрій Бойко одразу ж спростував свою причетність до цієї схеми. При цьому його однопартійці заявили, що влада, таким чином, намагається повернути на ринок структури, які раніше працювали з Павлом Лазаренком.
Після відставки Турчинова з посади глави СБУ про цю справу публічно більше не згадувалося.
6. У травні 2005 року Міністерство юстиції США завершило розслідування щодо RosUkrEnergo. Серед його власників американці назвали Юрія Бойка і російського підприємця Семена Могилевича. У жовтні 2006 року Юлія Тимошенко в ефірі "1 + 1" продемонструвала документи, які нібито свідчать про причетність Бойка до створення компанії RosUkrEnergo AG - посередника, який продавав російський газ в Україні.
7. У квітні 2011 року дочірнє підприємство НАК "Нафтогаз України" — "Чорноморнафтогаз" придбало за $ 400 млн у британської фірми-"прокладки" морську бурову установку. У тендері взяли участь лише дві фірми. Їхніми номінальними власниками були латиський підставний юрист і латиський бомж. Переплата становила близько $ 150 млн Через пів року "ЧНФ" придбала другу установку. Теж за $ 400 млн і з такою самою переплатою. Цього разу продавцем виступило підприємство "Ризька корабельня".
Читайте також: У семи няньок — Нестор Шуфрич
Цю аферу у ЗМІ назвали "вишками Бойка". Одначе ГПУ так і не вдалося довести про причетність Юрія Бойка до цієї сфери. Відомство Юрія Луценка звинуватило у причетності до цієї справи ексголови "Нафтогазу України" Павла Бакуліна, президента-втікача Віктора Януковича і його оточення.
8. Є великим прихильником РПЦ в Україні. 29 липня 2018 року був одним з керівників "хресної ходи" духовенства російської церкви в Києві, присвяченого 1030-літтю Хрещенню Русі.
9. Навесні 2019 року, напередодні президентських виборів, Бойко літав до Москви за підтримкою Кремля. 4 роки тому на виборах президента він посів четверте місце.
Влітку того ж таки року лідери партії "Опозиційна платформа – За життя" Юрій Бойко, Віктор Медведчук та Рабінович знову відвідали Москву, де зустрілися з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим та керівництвом російської нафтогазової компанії "Газпром".
10. 21 квітня 2022 року після розпуску фракції ОПЗЖ у Раді став на чолі утвореної депутатської групи "Платформа за життя та мир", створеної з колишніх членів ОПЗЖ.
Про автора. Сергій Руденко, журналіст, телеведучий
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.