У британському виданні openDemocracy вийшла стаття директора з розвитку сайту espreso.tv Андрія Яніцького. З дозволу редакції наводимо її повністю в українському перекладі нижче (зазначимо, що на момент публікації даного матеріалу, за матеріалами СБУ Ігор Коломойський отримав нову, третю підозру).
На перший погляд, 60-річний міцний чоловік із сивою бородою й непокірними попелястими кучерями, в окулярах, синьому спортивному костюмі та зі шкіряним портфелем виглядає як карикатура на східноєвропейського бізнесмена 1990-х років.
Але таким позаминулого тижня перед судом постав один із найбагатших і найвпливовіших людей України Ігор Коломойський.
Це відбувається в той момент, коли українська влада просуває нову антикорупційну ініціативу часів війни – про що нещодавно заявив президент Володимир Зеленський на початку цього місяця. Описуючи Україну майбутнього у своєму щоденному публічному зверненні, Зеленський сказав, що ситуація зміниться для “тих, хто розграбував Україну і ставив себе вище закону” в минулому.
Бюро економічної безпеки України підозрює бізнесмена у шахрайстві та відмиванні грошей. Служба безпеки України доставила Коломойського до суду. Йому запропонували заставу в розмірі 510 млн грн, але він відмовився і залишається під вартою.
Потім, 7 вересня, інше правоохоронне відомство – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) – висунуло Коломойському нове звинувачення, звинувативши його та п’ятьох інших співробітників у заволодінні 9,2 млрд грн із ПриватБанку. Ці кошти пізніше були повернуті банку у вигляді додаткового акціонерного капіталу. Але це не врятувало банк від краху.
У 2016 році Міністерству фінансів України довелося націоналізувати установу, вливши в банк 5,5 мільярда доларів, щоб запобігти краху всієї банківської системи України. Приватбанк був найбільшим приватним банком у країні, де кожен другий дорослий українець мав рахунок у ньому. Після цього у 2017 році Коломойський втік з України: спочатку до Женеви, а потім до Ізраїлю. “Наше майно у нас вкрали”, — сказав він NV у 2019 році про націоналізацію.
Бізнесмен тріумфально повернувся після обрання Зеленського у 2019 році. Він відкрито з-за кордону підтримував на виборах політика з минулим коміка і справедливо відчував себе на боці переможців. Але зараз він сидить у тюремній камері в очікуванні рішення суду.
Адвокати Коломойського стверджують Новини Live, що звинувачення у шахрайстві “не мають підстав” і не коментують нові звинувачення у відмиванні грошей. Зараз вони чекають апеляції.
Коломойський народився в Дніпрі, Україна, і заробив свій капітал у 1990-х роках, спершу на імпорті товарів в Україну, а потім на валютних спекуляціях і приватизації радянських державних підприємств. Серцем його імперії став Приватбанк.
Як згадував один із колишніх бізнес-партнерів Коломойського по групі “Приват” Олексій Мартинов в інтерв’ю "Кореспонденту" 2010 року: “Ми починали бізнес з торгівлі промисловими товарами народного споживання та комп’ютерною технікою. Це була звичайна спекуляція”. Інший дніпровський бізнесмен Сергій Тігіпко пізніше “запропонував нам створити свій банк”, сказав Мартинов.
Цей банк, Приват, допоміг Коломойському придбати активи та профінансувати численні бізнеси (про що я розповідав разом із журналістом Гремом Стеком у нашій книзі “Приватна історія”).
До 2000-х років Коломойський і його партнери контролювали найбільші українські авіакомпанії, а також феросплавний і нафтовий бізнес, починаючи від видобутку і нафтопереробки і закінчуючи роздрібними мережами АЗС. І це не враховуючи впливових телеканалів, елітних курортів, нерухомості та футбольного клубу “Дніпро”. Після хаосу, який стався після революції та російського вторгнення в Україні 2014 року, він рік обіймав посаду голови Дніпропетровської області.
Журнал Forbes оцінює статки Коломойського в 1 мільярд доларів у своєму списку мільярдерів, описуючи його як громадянина Ізраїлю. Бізнесмен також має кіпрський паспорт. Чи є у нього український паспорт, достеменно невідомо. Минулого року Зеленський нібито позбавив його українського громадянства, але офіційно цей указ так і не був оприлюднений. Навіть якщо цей указ був, Коломойський міг би його оскаржити в суді – він любить судитися і знає, як це робиться.
Говорячи про Зеленського, Коломойський сказав УП напередодні російського вторгнення: “Я йому симпатизую, мене в принципі все влаштовує”.
Дійсно, Зеленський і Коломойський були бізнес-партнерами. Продакшн-студія Зеленського багато років знімала шоу та серіали для телеканалів Коломойського. У багатьох із цих шоу Зеленський знімався сам – так він став відомим на всю країну.
Перед виборами 2019 року у тому числі завдяки його появам на телебаченні рейтинги кандидата різко зросли. Популярний телеканал Коломойського “1+1” відкрито рекламував Зеленського перед глядачами. Напередодні виборів там майже цілодобово транслювали фільми та шоу за участю Зеленського, включно з ток-шоу на його підтримку.
Тож коли Зеленський став президентом із 73% голосів, Коломойський сяяв від щастя та давав інтерв’ю наліво і направо. Його сфотографували в офісі президента. Це виглядало, ніби це він переміг на виборах.
Фото: Офіс президента
Дійсно, після виборів головою Офісу президента став адвокат Коломойського Андрій Богдан. А люди Коломойського з'явилися в списках партії Зеленського на наступних парламентських виборах.Загалом завдяки кандидатам у різних партіях Коломойського підтримали приблизно 65 українських депутатів із 424, йдеться в інтерв’ю Цензору одного з депутатів Єгора Чернєва. Це була вражаюча неформальна фракція.
Не дивно, що в розпал виборчої кампанії в Україні 2019 року противники Зеленського називали його “маріонеткою Коломойського”. А ось вже у 2023 році високопоставлений соратник Зеленського назвав у коментарі НВ Коломойського “нашим домашнім олігархом”.
Відтоді ситуація перевернулася з ніг на голову. Коломойський втратив представництво в Офісі президента, також послабився його вплив на парламент. Але хоча в Україні він все ще зберігає певний вплив, за кордоном у нього справи йдуть не дуже добре.
Приватбанк, який зараз належить Українській державі, подав позов проти Коломойського до Високого суду Лондона, який заморозив активи бізнесмена по всьому світу.
Водночас влада США зацікавилася походженням коштів, на які соратники Коломойського купували заводи та нерухомість. Раніше Коломойський назвав у розмові з НВ цей позов "фейковим".
Позиції Коломойського були остаточно і фатально підірвані російським вторгненням в Україну в лютому 2022 року.
Після вторгнення українська влада об’єднала всі основні телеканали країни в єдиний канал новин. В результаті телеканал Коломойського “1+1” потрапив під неформальний контроль Міністерства інформаційної політики України.
Українська держава також конфіскувала його нафтовидобувні компанії та змінила керівників державних компаній, які раніше були йому лояльні.
“Коломойський втратив контроль над “Укрнафтою”, “Укртатнафтою” та “Укрнафтобурінням”, – заявив openDemocracy директор аналітичного підрозділу українського інвестиційного банку Concorde Capital Олександр Паращій.
З усім тим, те, що втрати Коломойського не є незворотними. А ще він контролює обленерго, заводи феросплавів і хімзавод.
Після затримання Коломойського 2 вересня міністр юстиції України Денис Малюська написав, що “епоха олігархів завершилася”.
За словами Малюськи, в українській правоохоронній та судовій системі завжди була слабка ланка, будь то слідчий, прокурор чи суддя, коли йшлося про резонансні справи. Але цього разу у справі Коломойського система спрацювала злагоджено, сказав Малюська.
З огляду на все, що ми знаємо, є й інша, більш цинічна інтерпретація подій. Можливо, українські спецслужби, які підпорядковані президенту, затримали Коломойського тоді, коли вони це зробили, щоб випередити більш незалежне українське антикорупційне відомство НАБУ.
“Не можна виключати, що [затримання Коломойського] є частиною якоїсь великої гри”, — сказав Паращій.
Справа Коломойського триває – як і ера олігархів, принаймні поки що.