Чи можна зупинити процес самопожирання?

Спробую дати свою відповідь на питання, що потрібно зробити, щоб мінімізувати наслідки та почати розв'язувати проблему.

1. Поставити діагноз

Мій діагноз складається з двох пунктів:

а) жадібність на фоні втрати відчуття страху;

б) очікування виборів і перехід в логіку виборчої кампанії (і це при тому, що виборів найближчим часом не буде).

2. Історія хвороби

Іде боротьба за гроші. Місцева влада має ресурс. Цей ресурс у них хочуть забрати. Місцева влада виступає проти, бо вважає, що Техас мають грабувати техасці. І досі, без війни, формула "він краде, але щось і робить" працювала на місцевих виборах майже безвідмовно. Історична памʼять і елементарні закони психології поведінки, що дають змогу великому прошарку (більшості) місцевих лідерів жити в логіці "ми зараз щось побудуємо (освоїмо/вкрадемо), а потім вони все одно за нас проголосують", працюватимуть і надалі.

Читайте також: Чому у соцмережах тривають запеклі сварки

Центр живе в схожій логіці, яка зводиться до формули "контролюємо силовиків - і це все вирішує". І досі це також працювало. Точніше, і в першому, і в другому варіанті працювало тимчасово.

У великій війні корупції чиновника проти корупції силовика/судді перемоги були виключно ситуативними. Війна нічого не змінила. Люди, оговтавшись від першого страху, продовжили жити так, ніби нічого не змінилося. І це стосується всіх рівнів.

3. Перший етап лікування

Головна наша проблема полягає в тому, що ми хочемо випити чарівну таблетку і вирішити одномоментно всі проблеми. І це при тому, що ми знаємо: так не буває. І зараз, перш ніж приступити до жорстких хірургічних методів лікування, потрібно застабілізувати стан пацієнта (опуститися на землю і дозволити випустити пар в суспільстві).

З моєї точки зору, стабілізація полягає в кількох аспектах:

а) сторони мають відступити на крок назад: центр перестає зазіхати на гроші регіонів, регіони отримують чіткі правила гри. Як на мене, ці правила зводяться до простої формули: 80% бюджету (крім зарплат) ідуть на:

- підготовку до зими, про яку ми всі забули;

- медицину (обладнання, діагностика, надбавки лікарям тощо);

- освіту (перш за все, допомога в онлайн-освіті, яка буде базовою і у 2024 році, позашкільна робота, плюс надбавки вчителям);

- допомога ветеранам, включно з психологічними центрами.

Останні 20% ідуть на все інше. Але барабани призводять до невідворотного покарання;

Читайте також: Стадіони почекають. І памʼятники. І вулиці

б) центр не може більше тримати паузу щодо найгучніших скандалів. Має бути чітке публічне покарання винних у найгучніших скандалах. Якби яєчний скандал вирішили таким способом, багато речей пішли б за іншим сценарієм. Незавершений скандал веде до наступного скандалу і, в результаті, зʼявляється снігова куля. Подобається це комусь чи ні, але люди памʼятають все.

4. Другий етап лікування

Зараз ми всі оголосити виборчий фальстарт. І проблема цього псевдовиборчого циклу полягає в тому, що ми не хочемо вести діалог. Влада (на всіх рівнях) не хоче говорити з опозицією, опозиція - з владою. Ми знову створюємо команди фанатів, які живуть за формулою "з ними нема чого говорити, бо вони ідіоти (злодії, олігархи тощо)".

Проблема України полягає в тому, що у нас не було ніколи продуктивного діалогу ні про рефлексії щодо минулого, ні про майбутнє. Робота над помилками зводиться тільки до осудження папєрєдніків. А майбутнє зводиться до формули одного премʼєра "горизонт планування - наступна пресконференція".

Без реального діалогу різних груп у нас не буде майбутнього. Проблема в тому, що до цього діалогу не готовий ніхто. Бо і влада, і опозиція і більшість громадянського суспільства, разом зі ЗМІ не хочуть змін. Їх все влаштовує.

Читайте також: Кіно про Паровоза - символ загрозливої деградації

Висновки

- Ми входимо в гостру фазу внутрішнього конфлікту з можливими складними наслідками.

- Уже зараз, всі ключові актори цього конфлікту мають відійти на крок назад. Інакше їхні сподівання на те, що народ все забуде, бо новина живе півдня, виявляться лише сподіваннями. Рейтинг довіри до всіх акторів почне обвалюватися. Але головне, ми повернемося до головної проблеми держави: людина почне знову, з катастрофічним темпом, віддалятися від держави.

- Якщо вже більшість почала мислити категорією виборів, то не забувайте: логіка наступних виборів буде іншою ніж до цього. Зʼявився потужний фактор військових, які, в силу всіх цих скандалів, починають набувати політичну субʼєктність. Логіка суспільства зараз може перерости в одну просту формулу: "має прийти хтось і всіх цих мудаків відп**дити". І це не найкраща формула, бо в ній забагато емоції й замало раціо (зрештою ми кілька разів це вже проходили). І, що не менш важливо, ця ситуація погіршує моральний стан в армії. Але ми рухаємося в цьому напрямку семимильними кроками.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.