У США Аль-Каїдою займається не умовний профільний відділ Держдепу, а спецслужби та армія. Як і в Ізраїлі ХАМАСом опікується ЦАХАЛ. А не якийсь регулятор у сфері релігії. Хоча у ХАМАСі, певно, теж є якийсь "духовний центр закордоном". Але й Аль-Каїда, і ХАМАС є насамперед терористами, незалежно від того кому вони моляться, і їхня діяльність, відтак, це питання безпеки.
Але на думку українських законотворців РПЦ – це саме церква. І займатиметься нею має не СБУ, а ДЕСС (Державна служба України з етнополітики та свободи совісті).
Хоча московські попи благословляють війну в Україні та навіть вже договорилися до того, що ядерна зброя Росії створювалася "невимовним божим промислом".
Читайте також: Прийняття законопроєкту про заборону релігійних організацій, афільованих з РПЦ, – це імітація і зволікання
Ухвалений у першому читанні закон "про заборону РПЦ" має хибну логіку і заганяє процес її ліквідації у довгу багаторічну бюрократичну процедуру з окремою справою щодо кожної окремої парафії (а їх кілька тисяч).
Розумію, що проблему усвідомлюють і багато депутатів, які голосували за цей закон. Бо їхні голоси – це хоч якийсь початок, який принаймні демонструє, що політична воля до ліквідації РПЦ таки є.
Але до другого читання закон потребує принципового доопрацювання. Бо до "заборони РПЦ" там ще дуже далеко.
Про автора. Сергій Таран, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.