Чому нікого не хвилює, що робитимемо після війни з "батальйоном Монако"?

Розмірковування на тему, як залишити в Україні обмеження воєнного стану (після його відміни) на довгий період, зокрема, в частині виїзду громадян за кордон не тільки недоречні зараз, але й шкідливі

Якщо це починати сприймати, то наступним стане глибоке експертне обґрунтування "специфіки" проведення виборів, потім - "специфіки" механізмів використання фінансування відновлення України, потім - "специфіки" передачі влади, нарешті, - "специфіки" ставлення до громадян "різних сортів"… Так далеко можна зайти! Аж "за порєбрік".

Це ніколи не стане реальністю в демократичній Україні!!!

Тим більше після таких жертв за наше не минуле, а майбутнє!

Читайте також: Ідея заборони виїзду чоловіків за кордон після війни: шлях до Північної Кореї

Чому хвилює саме це, а не те що робити з тією післявоєнною навалою повернення в Україну "бійців батальйону Монако", "роти Мальдіви", чи "передової групи Слинчєв Бряг". Я вже не кажу про "бригаду Кіпр". Зі всіма тими, хто повернеться неодмінно заробляти на ресурсах України під прикриттям відновлення? Що з цим робити?!

Може, на пошук відповіді на це питання треба спрямувати аналітичні ресурси, а не на несвідоме підігрування наративам Кремля?

Джерело

Про автора. Валерій Чалий, дипломат, колишній надзвичайний та повноважний посол України у США

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.