Перехід святкування Різдва є для українців набагато складнішим, аніж просто зміна дат. І це пов'язано суто з нашою специфікою та історичним контекстом і тут намішано стільки, що розплутати цей клубок дуже складно.
Перша проблема — це святкування Нового року. Який для нас є значним і суттєвим святом і відмовлятись від нього не всі готові. А тут якраз і проблема, бо основний атрибут Нового року — ялинка, у Європі є якраз не новорічним, а різдвяним деревом, Christmas tree. А сам Новий рік у Європі не дуже святкують, наскільки я розумію. А причепити ялинку до українського Різдва назад вже не вийде, бо в нас є дідухи та інші декори, а, по-друге, її від старого Різдва відчепив СРСР примусово і пропагандистсько, як заміну. І зробити це таким же чином тільки у зворотний бік не вийде.
Сам Новий рік у Європі не дуже святкують, наскільки я розумію. А причепити ялинку до українського Різдва назад вже не вийде, бо в нас є дідухи та інші декори
Читайте також: Московська культурна експансія – як було, є і буде
До речі, дід Мороз теж не є винаходом радянської епохи, а радше, дистильованим старослов'янським міфологічним персонажем. А от сама тріада Дід Мороз — ялинка — олів'є — це вже радянський сюжет. Сюди ж і новорічне привітання генсека по телевізору, від якого ви всі пускали сльозу вчора.
В цю ж копилку ускладнювально лягає вже наявне подвоєння Новий рік — Старий новий рік. Адже дивіться як це працює — всі давно перейшли на святкування Нового року 1 січня, але всі дотепер знають що 14 січня Старий новий рік, хоча більшість може взагалі не чула про юліанський календар. Бо нове свято започаткувати легко, а от затерти старе — не так просто.
Окрім того, якщо я не помиляюсь, то за окупації Польщі навіть українська католицька церква святкувала Різдво саме 7 січня, щоб уникнути асиміляції й зберегти ідентичність нації і її церкви. Що було дуже правильним.
Європейське Різдво і Різдво українське — дуже різні за наповненням і глибиною свята, принаймні на Галичині
Читайте також: Календар війни
І ще, з того що я бачу, європейське Різдво і Різдво українське — дуже різні за наповненням і глибиною свята, принаймні на Галичині. Європейське й американське Різдво — це вилизане пластмасове свято знижок в магазинах і різноколірних гірлянд. Ну і Керол белс, та. А Різдво на Галичині — це чотири часники по кутах стола, сіно, колядки, вертеп і запалена свічка. Чи хотів би я це проміняти на глінтвейн на центральній площі міста? Навряд чи.
А, і наш Щедрик, оригінальний — не різдвяна пісня, а щедрівка, яку співають (щедрують) на Щедрий вечір, 13 січня, а на Галичині взагалі 18 січня, перед Водохрещам. А засівають — на Старий новий рік.
І от тепер на фоні цього всього спробуйте собі дати раду.
Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.