Рішення саме по собі прогнозоване, адже жодних відносин з ЄСПЛ у Росії зараз немає. Але показовим був перелік "скарг".
Держава-агресор закидала Україні нібито адміністративні практики вбивств, викрадень, примусового переселення, втручання у виборче право, обмеженнях на використання російської мови та напади на російські посольства і консульства. У цій скарзі РФ також спробувала приписати Україні відповідальність за катастрофу авіалайнера MH17, тому що Україна "не закрила повітряний простір".
Читайте також: Росія влаштована за принципом шкаралупи яйця
Тобто, маємо справу з набором традиційних для них пропагандистських тез. І все це подавалося як "позов" до відповідної міжнародної інстанції. І навіть приймалося, і розглядалося. Більше не буде, бо Росія з відповідних угод вийшла.
Власне, так це все раніше і працювало.
Вчиняючи будь-який злочин, Росія поспішала одразу покласти провину на того, проти кого цей злочин вчинявся. Щоб потім можна було казати про "не все так однозначно".
Довкола цієї викривленої реальності роками все і вибудовувалося. Називати одне іншим, а потім знаходити "докази" на підтвердження своєї версії. "Доказом" міг бути й просто позов, який би потім відхилили суто через "русофобію".
І ці "позови" зараз нагадують про всю ту викривлену пропагандистську дійсність, яку ще вчора нам усім нагадувала Росія, і у якій ми досі усі живемо.
Про автора. Петро Олещук, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.