Мене часто запитують західні інтерв'юєри, чому я написала в "Найдовшій подорожі", що називаю цю війну Третьою світовою. І щоразу я гублюся, бо це ж так очевидно: ця війна покликана вправити світові найбільш трагічні "вивихи", зоставлені Другою.
Починаючи від найочевиднішого — розгромити другого її палія, друга й союзника нацистського Рейху, що вписався в його жертви, уник міжнародного трибуналу й на цьому обмані за останні 30 років знов розпаношивсь до кондиції 1930-х, - і аж до генеральних прибирань на колишньому Тихоокеанському фронті, де досі зяють незагоєні повоєнні рани "двох Корей" і "двох Китаїв"...
Читайте також: Демілітаризація Росії йде за планом
Починаючи від найочевиднішого — розгромити другого її палія, друга й союзника нацистського Рейху, що вписався в його жертви, уник міжнародного трибуналу й на цьому обмані за останні 30 років знов розпаношивсь до кондиції 1930-х, - і аж до генеральних прибирань на колишньому Тихоокеанському фронті, де досі зяють незагоєні повоєнні рани "двох Корей" і "двох Китаїв"...
Так от, я до чого це. Якщо я правильно розумію, уночі 16 травня остаточно й безповоротно збивши старенькими "патріотами" всі шість хвалених російських "кинжалів", наша ППО, благослови її Боже, не тільки захистила Київ — а й зірвала Китаєві давно й любовно готований "бліцкриг" проти Тайваню.
А ви кажете — чому Третя світова...
І це ж тільки одна ніч.
Дай нам Боже сили.
Про авторку. Оксана Забужко, письменниця
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.