Вже прозвучало багато думок, які, на жаль здебільшого не спираються на фактично ухвалені зміни, їх суть та причини.
Щобільше, на мій погляд, інфопростір сколихнула певна дискредитаційна хвиля щодо державної служби. Створення такого фантома в сприйнятті держслужби як чогось токсичного дуже небезпечне й може призвести у підсумку до негативного відбору.
У цьому точно не зацікавлені ті, хто сьогодні бореться за незалежну та вільну Україну, хто пов’язує своє майбутнє з Україною. Ми маємо навпаки боротися за підвищення професійних якостей працівників, роль яких у розбудові держави величезна.
Тому я б застеріг від таких різких висловлювань і запропонував детальніше вивчити норми нового закону, дізнатися про регулятивні норми, які впроваджуватиме в тому числі Національний банк. І вже потім робив висновки.
Читайте також: Як боронити український інтерес на переговорах з євробюрократами
Серед "мінусів" ухваленого закону про PEP називали кілька, що стосуються саме банківського сектору, тому прокоментую їх окремо.
Перший закид: відтепер до усіх ПЕП довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати.
Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, ПЕП (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним ПЕП.
Навіть якщо до вас застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.
Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як ПЕП перестав виконувати визначні публічні функції й банк впевнився, що ризиків, властивих ПЕП, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати ПЕП якимись довічними посиленими перевірками.
Читайте також: Королівство розбитих дзеркал
Другий закид: банки відмовлятимуть ПЕП в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.
Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування ПЕП, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється.
І саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо ПЕП непропорційних заходів.
Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.
І вони вже знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. Припускаю, що рекомендації виявились не переконливими.
У 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели велику роз’яснювальну роботу з банками.
Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з ПЕП, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні.
Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі.
Врешті-решт передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід. У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави — ми їх застосуємо.
Зараз я бачу, що навколо цього питання “розганяють” більше маніпуляцій, ніж конструктиву.
Мені дуже хочеться, щоб усі учасники процесу, насамперед ПЕП, побачили, що такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок.
Україна має чіткий курс на вступ до ЄС, має зобов’язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил.
Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації держави.
І хто б що не говорив, його норми щодо ПЕП відповідають і стандартами FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги.
Зміни можуть бути неприємними, бо вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували з 2020 до 2022 року. Але без змін не буде прогресу.
Саме зараз ми докорінно змінюємо в принципі ставлення до категорії ПЕП в країні.
Адже вимоги стосовно них мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися (хоча, на жаль, подібне ставлення у нас стає правилом) як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності. Ось саме це якраз і суперечить і букві, і духові Директиві ЄС, і стандартам FATF.
Сподіваюся, моя думка зрозуміла. А якщо ні, запитуйте.
Про автора. Андрій Пишний, голова Національного банку України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.