Доля судді Львова з російським паспортом залежить від двох "але"

1 грудня відбудеться судове засідання у справі судді Львова

У голови Касаційного господарського суду Львова виявили російське громадянство. Рік тому про це писали Схеми.

У судді Львова було кілька варіантів: відійти від справ і спробувати довести, що там він хоче довести. Це могло б не так боляче вдарити по Верховному Суду. Або спробувати чіплятися за посаду голови одного з касаційних судів. Звісно, що той, хто має російський паспорт, не буде берегти імідж нашого суду і третьої гілки влади загалом. Він буде намагатися його зруйнувати, а це однозначно підриває нашу державність.

Служба безпеки України підтвердила: у Львова російський паспорт.

Суддя Віктор Пророк (до честі йому) тоді публічно виступив із закликом відреагувати на цю проблему. Олена Кібенко та Іван Міщенко ініціювали збір підписів, щоб пленум Верховного Суду таки реагував. Це дуже цінно, коли є розуміння того, що треба захищати інституцію і репутацію спільноти. Але все вирішилося доволі швидко — з'явився наказ і Львова "пішли з почестями".

І здавалося б ось вона — перемога, але є два "але".

Колишній голова суду Князєв, який підписав наказ, тепер сам має "певні труднощі". Погорів на хабарі. Головою Верховного суду став Кравченко — колишній очільник одного з касаційних судів.

Читайте також: Новорічна історія про секрети реформи держслужби

Для розуміння, Верховний Суд складається з 4 судів:

А це значить, що тривалий час два голови суду на рівних взаємодіяли на нарадах, зустрічах тощо.

Львов пішов до суду відстоювати себе. І зараз судиться, по суті, зі своїм колишнім роботодавцем — Верховним Судом. А це значить, що від голови суду Кравченка буде залежати якість представництва у суді. І громадським організаціям та ЗМІ треба максимально стежити за тим, як відбувається засідання. Дуже хочу вірити, що пан Кравченко, як і його колега Пророк, проявиться як керівник ВС не лише у формуванні позиції інституції в суді, але й скомунікує позицію Верховного Суду публічно.

Читайте також: Очистити політичну систему під час війни можна й без виборів

Друге "але" це питання до Офісу президента України й до самого президента. Петиція рік тому була, її ініціювала Аліна Михайлова, щоб позбавити Львова громадянства. Голоси зібрані. Зеленський обіцяв все з'ясувати. Пройшов рік.

Можна було вже позбавити громадянства. І як би він тоді судився за посаду? Судам було б взагалі менше клопоту.

Але ж петиції у нас — це дуже дивний інструмент. На петиції про звання "героя України" у Юрія Бойка і громадянство судді Львова маємо відписки й нуль реальної реакції, а по геніальній містобудівній "реформі" Олени Шуляк (5655) за рік петицію так і не розглянули взагалі...

Джерело

Про авторку. Ірина Федорів, журналістка та викладачка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.