"Дороги на Місяці": учені планують "розтопити" місячний пил і зробити супутник Землі доступнішим для досліджень

Про це йдеться в дослідженні опублікованому в журналі Scientific Reports.

Учені виявили можливе розв'язання цієї проблеми. Вони продемонстрували, що місячний пил можна розплавити за допомогою великої лінзи для формування стабільних доріг та посадкових майданчиків.

"Ви можете подумати: вулиці на Місяці, кому це потрібно? - Але насправді це якийсь гнітючий попит навіть на ранніх стадіях. Це дуже пухкий матеріал, в ньому немає атмосфери, сила тяжіння слабка, тому пил потрапляє скрізь. Це забруднює не лише вашу техніку, а й інші країни. Ніхто не був би щасливий, якби його вкрили пилом від чергової ракети", - сказав професор Єнс Гюнстер з Федерального інституту досліджень і випробувань матеріалів у Берліні та співавтор звіту про можливе рішення.

Фото: Скрін

Пил став причиною пошкоджень попередніх місій, зокрема космічного корабля Surveyor 3, який був пошкоджений пилом під час посадки "Аполлона-12". Подолання цього виклику є важливим завданням для NASA, яка прагне створити постійний місячний аванпост. Вартість транспортування будівельних матеріалів на Місяць є високою, тому потребується винахідливих рішень.

Науковці експериментували з дрібнозернистим матеріалом EAC-1A, який був розроблений Європейським космічним агентством як аналог місячного ґрунту. Використовували лазерний промінь діаметром 50 мм для нагрівання пилу до приблизно 1°C і його розплавлення. Вони утворили зигзагоподібні трикутники діаметром близько 600 см, які можна об’єднати для створення твердих поверхонь на великих ділянках місячного ґрунту. Це може служити основою для майбутніх доріг та посадкових площ.

Виготовлення кожної невеликої геометричної структури триває приблизно годину, тому створення посадкової площі розміром 100х10 метрів займе близько 10 днів.

"Іноді для того, щоб побудувати нову розв'язку, потрібно цілу вічність. Коли ви накопичуєте пил на об'єктиві, він рано чи пізно більше не функціонує", - сказав Гюнстер, додавши, що вібраційна лінза може допомогти пом'якшити цю проблему.

Щоб застосувати цей метод на Місяці, дослідники визначили, що потрібно доставити на Місяць лінзу площею близько 2,37 квадратного метра, яка б служила концентратором сонячного світла замість лазера. Лінза може бути виготовлена з полімерної фольги, яку можна скрутити в рулон для спрощення транспортування. Однак пил все ще буде становити проблему для самої лінзи.

• 21 вересня стало відомо, що в рамках підготовки до місії Artemis II, яка стане першою пілотованою місією навколо Місяця, екіпаж та команди програми Exploration Ground Systems з NASA провели успішне випробування інтегрованої наземної системи.