Насправді так, як працює "Дождь" мали б працювати Скабеєва, Сімоньян, Соловйов.
Сотні років Московія надзвичайно успішно просувала в Європі й серед власного населення фейк про свою нормальність.
Журналісти, письменники, публічні люди Московії дозволяли собі легкий сарказм щодо влади, ніби говорячи світові й самим рускім, що так, наша країна трошки прибацана, але ж гляньте, тут є іронічний Пушкін, мудрий Толстой, купа пітерської та московської інтелігенції. Це цілком нормальні й навіть чудові, цікаві та захопливі люди!, - говорила Московія ротами толстоєвських та медіаобслуги.
"Дождь" є чудовим прикладом професійного російського пропагандистського ресурсу. Майже непалєвно, наполегливо просуває тезу про притомність Московії
Читайте також: Симоньян, Гаага і "враг у ворот"
І довірлива провінція із Полтави, Донецька, Мінська, Тбілісі, Алмати в екстазі прагнула відчути спорідненість з цією величчю. Околиці імперії мріяли долучитися до величного вогнища російської культури. Приймати дома високолобих рускіх інтелектуалів, вчитися у них, бути схожими.
Це була та сама скрєпа, яка тримала імперію докупи. Скрєпа величі, глибинної культурної та гуманітарної переваги московитів.
Читайте також: Переосмислити Росію
Але внаслідок тотальної деградації Скабеєва вже так не може. Вона з колегами професійно непридатні. Замість тонко дурити довірливих пушкіністів із колоній, своїми відверто геноцидними заявами вона переконує навіть найбільш проросійських у ненормальності кремлівського режиму. Їхня пропаганда вже не працює за кордонами Московії. Виключно на внутрішнє споживання. Тупо, незграбно, непрофесійно.
Все, що треба знати про рускі ЗМІ, – їм не можна довіряти. Ніколи. Це завжди імітація лібералізму зовні та підтримка окупаційної армії всередині.
"Дождь" є чудовим прикладом професійного російського пропагандистського ресурсу. Майже непалєвно, наполегливо просуває тезу про притомність Московії. Надзвичайно корисний для пропаганди російської імперської ідеї ресурс.
Але деградація Московії - незворотний процес. І "Дождь" теж спалився. Ведучий обмовився, що редакція підтримує російську окупаційну армію. Двоє інших журналістів, що звільнилися в знак солідарності, тільки підтвердили ватність редакції.
Все, що треба знати про рускі ЗМІ, – їм не можна довіряти. Ніколи. Це завжди імітація лібералізму зовні та підтримка окупаційної армії всередині.
Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.