На референдумі в Казахстані вирішують, чи будувати першу АЕС. Опозиція вважає, що її споруджуватиме Росія

Загалом референдум щодо АЕС в Казахстані вже визнано таким, що відбувся. Попередня явка станом на 14:00 становила 51,77%, передає близький до влади портал Tengrinews.kz.

Участь в референдумі взяли 6 339 425 осіб, що становить понад 50% тих, хто має право голосу. Це 12 244 683 особи.

"Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 2 статті 31 конституційного закону Республіки Казахстан "Про республіканський референдум" референдум вважається таким, що відбувся, якщо в голосуванні взяли участь більше половини громадян, які мають право брати участь в голосуванні", - повідомила членкиня центральної виборчої комісії Сабіла Мустафіна.

Питання в бюлетені стоїть лише таке: "Чи згодні ви з будівництвом атомної електростанції в Казахстані?".

Вулиці великих міст посилено патрулюють силовики. За винятком кількох поодиноких пікетів, протестні акції у день всенародного опитування відсутні.

Хто за і проти

Нині Казахстан займає перше місце в світі за видобутком урану. Тож чинний президент Касим-Жомарт Токаєв та його команда усіляко підтримують ідею з побудовою АЕС, що стане першою в країні.

У ХХ столітті, зокрема,  в 1973-1999 роках в Республіці Казахстан вже діяла АЕС, але її було зупинено.

Потреби казахів в електроенергії забезпечує передусім близько 40 вугільних ТЕС, а також незначний сегмент станцій на альтернативних джерелах.

Противники Токаєва, а за умов авторитарного політичного режиму, вони не здатні діяти в легальній публічній площині - парламентська опозиція та незалежні від президента медіа в Казахстані відсутні, - вважають, що офіційні цифри референдуму не відображатимуть реального ставлення населення до питання побудови АЕС на березі Балхашу.

Як свідчать повідомлення ЗМІ та інформація з соцмереж, працівників державних підприємств та установ змушували до участі в референдумі. Також "бюджетники" мають зробити "фотозвіт" на виході з кабінки для голосування.

Занепокоєння опозиції

"Моє бачення - має працювати міжнародний консорціум, який складається зі світових компаній із передовими технологіями. Але, як кажуть, життя покаже", - в такий спосіб Токаєв пояснив, хто має будувати станцію в Улькені.

Як наголошує Радіо Свобода, на сьогодні є чотири потенційних підрядники, чиї реактори розглядають для майбутньої атомної станції: російський "Росатом", французька EDF, Китайська національна ядерна корпорація та корейська Korea Hydro & Nuclear Power.

Опозиціонери вбачають у побудові майбутньої АЕС геополітичні (імовірна подальша залежність від РФ), корупційні та екологічні ризики.

"Життя вже показало, що в Казахстані керує Путін. Токаєв як колишній агент КДБ не просто співпрацює з Кремлем, а свідомо ставить Казахстан під його контроль. Його дружина та син проживають в Росії та ведуть там бізнес, що лише підкреслює його особисті зв'язки з Москвою", - йдеться у повідомленні опозиційного ТГ-каналу "1612", близького до політемігранта Мухтара Аблязова.

Прикладом "повної залежності" Токаєва від РФ називають "продаж уранового родовища Будьонівського за 1,5 мільярда доларів, хоча його реальна ринкова вартість становить 16 мільярдів доларів".

"До того ж ці гроші не потрапили до бюджету країни - вони опинилися в кишенях олігархів та наближених до Путіна та Назарбаєва, таких як Клебанов та Анісімов. Ці васали отримали родовище фактично безкоштовно, а потім продали його "Росатомпрому" за півтора мільярда. І не тільки уран - нафтові родовища в Каспійському морі також передані російським компаніям, а інфраструктура країни, включно з аеропортами, перебуває під контролем Москви. Токаєв та його оточення продовжують здавати Казахстан під контроль Росії, вдаючи, що приймають незалежні рішення. Насправді всі ключові кроки спрямовані на зміцнення путінського впливу в регіоні", - підсумовує "1612".

• У січні 2022 року війська Росії в складі сил ОДКБ долучилися до кривавого придушення народного повстання у Казахстані. Учасників вуличних протестів розстрілювали зі стрілецької зброї та важкого озброєння.