Надзвичайну ситуацію в енергетиці треба було оголошувати у 2022: чи зможе уряд врятувати енергосистему в умовах морозів та обстрілів

Без світла, води та опалення посеред зими. Про такі ймовірні наслідки атак на енергетику експерти попереджали ще після перших обстрілів електростанцій у 2022 році. І от тепер, коли картинки, які ще кілька місяців тому здавались апокаліптичними, стали реальністю для жителів Києва та Одеси, влада нарешті вирішила визнати ситуацію в енергетиці надзвичайною і призначили план заходів для її подолання. Та чи встигнуть ці заходи дати результат уже найближчим часом, адже ні морози, ні Росія поки не збираються відступати?

Механізму, як має працювати енергосистема в умовах надзвичайної ситуації, немає

Відповідно до закону Про ринок електричної енергії, надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України – ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня.

Рятувальники гасять пожежу на об'єкті енергетичної інфраструктури на Одещині, фото: ДСНС

Тобто фактично ситуація в енергосистемі уже давно відповідає надзвичайній. І цьому свідчать графіки відключень електрики. Однак окрім цього визначення, у законодавстві немає чітко прописаного механізму роботи у умовах надзвичайної ситуації для Укренерго, обленерго, повноваження державної та місцевої влади тощо. 

"Оголошення надзвичайної ситуації в енергетиці – це правильне рішення, але вкрай спізніле. Я про це говорив ще з кінця 22-го, коли стався перший блекаут: виступав у ВРУ, писав листи, говорив разів з 10 Галущенку, потім пані Свириденко. Тепер це приурочили до призначення міністра енергетики”, – каже перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ Олексій Кучеренко.

Однак, за словами нардепа, важливо не просто визнати надзвичайний стан в енергетиці, який фактично давно є, прописати під нього законодавство. 

"Важливо було внести зміни у законодавство про ринок електроенергії, про ринок природного газу тощо. Створили відповідний інструмент.Наприклад, визначити Держенергонагляд як  контрольну інституцію для оцього механізму, всього цього. Мабуть, також потрібні були зміни в законі про Держрезерв, аби зробити запаси обладнання. Можливо, варто призначити  умовного "надзвичайного енергетичного комісара". Визначити, що на період війни  про ринок електроенергії ми забуваємо, ринок газу ми забуваємо і в умовах дефіциту діємо в режимі вертикальної жорсткої системи управління, контролю, відповідальності і все таке інше.  Аое  вони з цим спізнились на пару років", – каже Кучеренко.

Головне завдання – підвищити швидкість реагування

За словами Олексія Кучеренка, якби підготовка до опалювального сезону відбувалась в умовах надзвичайної ситуації і чітко визначених механізмів взаємодії, а не локальних штабів, які вона була б ефективнішою. Проблема у тому, що цих штабів було багато, і їх робота не була скоординованою. Так само як не була скоординована робота різних відомств. 

Тим часом заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський у коментарі Еспресо заявив, що робота єдиного штабу, який координуватиме заходи в енергетиці, може продемонструвати добрі результати.

"На початку повномасштабного вторгнення саме створення таких от штабів, коли були об'єднані Міністерство енергетики, ВРУ, Офіс президента та громадські діячі, лідери думок дало свої плюси. Скажімо, у 2022 році залучення Сергій Куюна, Артем Куюна (експерти паливного ринку, - ред), призвело до того, що ми дуже швидко розв'язали проблему з забезпеченням нафтопродуктами, каже Андрій Закревський. – Нині проблема у невідповідності швидкості ударів, які наносить Російська Федерація, швидкості прийняття рішень в енергетичній галузі. Насамперед у Києві, Одесі і центральному регіоні України. Шмигаль, як на мене, дуже доречно зауважив, що Харків з його близькістю до фронту і з його розмірами повинен бути прикладом для Києва, як можна було розв'язати проблеми з постійними ударами москалів по великому обласному центру. Тому першочергове завдання – це підвищити швидкість реагування". 

Пункт обігріву у Києві, фото: ДСНС

Тобто сподіватись, що зі створенням координаційного штабу та визначенням плану заходів з подолання надзвичайної ситуації уже найближчими днями ситуація  з відключеннями суттєво поліпшиться, не варто. Однак єдиний штаб може краще налагодити координацію між різними службами. 

Знайти додаткові кіловати  в Україні

Основна причина відключень електроенергії - дефіцит потужності який особливо гостро відчутний в умовах морозів  та постійних російських атак. Адже погодні умову ускладнюють відновлення пошкодженої інфраструктури.

Чимало місцевих органів вдали, комунальних підприємств у попередні роки купували чи отримували як допомогу від міжнародних організацій газові когенератори. Це, по-суті, міні-ТЕЦ на газі, які можуть виробляти тепло і електроенергію. Однак потів виявилось, що частина з цих установок так і не запрацювали. Часто це списували на бездіяльність місцевої влади. Однак є й інша причина – складність отримати дозвільні документи на приєднання цих установок. Лише тепер уряд дав доручення Міненерго,  Мінрозвитку та Держенергонагляд максимально спростити підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок для нарощення розподіленої генерації. НКРЕКП рекомендовано скоротити строки та спростити вимоги до проєктної документації, технічних умов і процедур приєднання. Про результати Комісія доповідає Уряду протягом тижня.

Когенераційна установка, фото: Хмельницька міська рада

"Спрощення регулювання – це дуже потрібний крок, – каже Андрій Закревський. – На момент, коли Зеленський говорив про свій гігават газової генерації (Володимир Зеленський обіцяв, що до кінця 2024 року в Україні встановлять додатковий 1 ГВт потужності), той гігават уже відбувся. До мене, як до експерта у перші два роки війни зверталася величезна кількість підприємств.  Мої колеги  займаються продажем і установкою оцих невеличких "єнбахерів", тобто газоелектричних станцій контейнерного типу,  – ще у 2022 їх купували десятками. Уже на початок 23 їх практично вигребли.  Тобто це сотні мегават потужності. Але виглядало це так: бізнес купує цей контейнер, ставить собі за парканом і користується для власних потреб, як на тепло, так і на електроенергію".

Тобто вони не продавали "зайву" електрику в мережу тільки через те, що процедура приєднання була надто складною і затратною.

"Був момент, коли в 23-му році до мене зверталися підприємці Одеси, Львова, розказуючи про те, що вони накупили цієї генерації на 20, 30, 40, 50 мегаватт, але під'єднати не можуть, бо з цим виникає купа проблем.  І частина так і не змогли подолати цей бар”єр, – каже Андрій Закревський. – Мені здається, в Україні явно існує щонайменше 400-500 МВт потужності, яку могла видавати в мережу електроенергію газова генерація, але власники цих установок не змогли подолати бар’єри, пов’язані з підключенням".

Тобто фактично, якщо приєднати до енергосистеми ці газоелектричні станції, які уже є в Україні, це буде співмірним з підключенням додаткового атомного енергоблоку ВВЕР-440, які є на Рівненській АЕС (там два ВВЕР-440 і два ВВЕР-1000).

Взагалі, як виявилось, при бажанні в Україні можна знайти додаткові мегавати. Про це свідчить і заява Юлії Свириденко про те, що завдяки переліку об’єктів критичної інфраструктури вдалось вивільнити практично гігават потужності.

"Це звичайно добре, що вони вивільнили 900 МВт. Але питання, чому Шмигаль цього не робив раніше? Якось же ці мегавати потрапили в перелік критичної інфраструктури? – каже Кучеренко. – Не хочу зайвий раз критикувати, але я не вірю, що вони здатні продумано, комплексно, планово підходити до розв'язання питань і чітко розуміти ситуацію. Але я там фахівців не бачу. Кулеба далекий від енергетики. Шмигаль знає енергетику на рівні станції, але маю сумнів, що він розуміє ситуацію на рівні енергосистеми…"   

Чи можливе швидке збільшення імпорту

Уряд створює всі можливості для швидкого збільшення імпорту електроенергії — і для державних компаній, і для бізнесу" - йдеться в одному з заходів уряду. Однак збільшення імпорту – справа не кількох днів. 

"Ми маємо можливість імпортувати майже 2,5 тис. МВт через ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії - ред.). А це два з половиною атомних блоки, для розуміння приблизно такий обсяг споживає Київ та Київська область. Але не всю електричну енергію ми можемо передати, тому що ворог чітко б'є по тих підстанціях передачі, щоб Україна не змогла скористатися імпортом та своїми потужними атомними електростанціями", - прокоментував експерт з енергетики Володимир Омельченко в ефірі Еспресо. 

Однак за його словами, через систему прайс-кепів, які досі діють в Україні, бізнес не може купувати електрику за кордоном, якщо на українському енергоринку вона дешевша. І таким чином створюється штучний дефіцит електрики. 

"Фізично ми можемо отримувати до 3,6  ГВт потужності, а отримуємо зараз 2,45 ГВт. Але ми цьому ми повинні розуміти, що Україна за останні чотири роки зробила стільки, скільки багато держав не змогло зробити досі. Як приклад, хочу навести країни Балтії, які теж перебувають у  ситуації перепідключення до європейських мереж від російсько-білоруської. Україна безпрецедентно швидко інтегрується в енергетичне співтовариство Європи, – каже Андрій Закревський. – Але ми повинні розуміти, що електроенергія – це теж товар. Зміг домовитися з поляками – купуєш у поляків, зміг там з словаками і так далі. Але це коло треба розширювати. І оце от один із трьох важливих моментів. І в тому числі розширювати це коло з заключенням договорів з політичними компаніями всередині України". 

фото: Getty Images

За словами експерта, укласти договір з урахуванням правил енергетичної спільноти окремої країни і всього Євросоюзу – непросто. 

"Наприклад, одна з країн Балтії не може укласти такий договір вже два роки. Уявляєте? Ми хочемо це зробити за декілька днів. Це важке завдання, але ми вже бачили, що бажання це можна зробити. Як ми це зробили на початку вторгнення, коли треба було нові маршрути прокладати і укладати договір з п'ятьма країнами на рахунок нового газового маршруту", – каже Андрій Закревський.

Водночас за його словами в урядовому плані заходів бракує пункту, який би дозволяв експорт атомної електроенергії за надзвичайних обставин. За його словами, через те, що атомні енергоблоки технічно не можуть суттєво знижувати та збільшувати потужність, у ситуації, коли через атак від АЕС "відсікається" якийсь регіон, а той, куди можна доставити електрику, не може вибрати всю потужність, часом доводиться тимчасово зупиняти реактор. 

"АЕС можуть змінювати потужність на плюс-мінус 5%, але не більше. І то це проблема, коли вони так роблять – атомні блоки не пристосовані до цього, - пояснює Андрій Закревський. –  Грубо кажучи, в нас один з реакторів видає ГВт електроенергії. Через удари у нас "відвалився" Київ, який споживає пів гігавата. А потужності Рівненської чи Тернопільської області у нас не вистачає, щоб забрати увесь гігават.  У цей момент логічно було б "виганяти" цю електроенергію на експорт і заробляти гроші, а не знижувати потужність атомного енергоблока. Але у нас насправді іноді відключають енергоблоки, бо бояться заголовків. Це проблема".  

Міндічгейт вдарив по репутації енергетиків, але дав шанс на розвиток

Безперечно основною причиною критичної ситуації в енергетиці є прицільні російські атаки на інфраструктуру. Однак "плівки Міндіча" також розкрили колосальні масштаби корупції в енергетичній сфері, зокрема на будівництві інженерного захисту та ремонтів. Зрозуміло, що за тиждень-два захист від дронів збудувати не вийде. Однак цей скандал підірвав також довіру до енергетиків, які героїчно відновлюють знищену інфраструктуру. І саме ця криза довіри призводить до того, що обурені тривалою відсутністю світла і тепла люди, йдуть перекривати дороги, чим лише погіршують ситуацію. 

"Насправді міндічгейт дуже сильно вдарив по репутації нас, як енергетиків. Але є й інші приклади. Наприклад, ДТЕК, Козицькі  заявили про те, що у них вже готові проєкти та попередні домовленості на рахунок малих модульних атомних електростанцій. Раніше, коли були часи Котіна і Галущенка, такі проєкти просто-напросто "не взлітали". Розумієте, вони  навіть не розглядалися, – каже Андрій Закревський. – Тому я сподіваюся, що крім оцього новоствореного штабу і запровадження надзвичайного стану, очищення атомного регулятора теж призведе до прискорення роботи. До речі, я погоджуюся з тим, що модульні атомні реактори варто розглядати. Але це – майбутнє. А зараз мова про прості кроки, тобто про приєднання до енергосистеми того, що вже працює".