Ердоган: від вибору до вибору
Як би не намагався Ердоган маневрувати між Сходом та Заходом, але обирати іноді таки доводиться
Ердоган таки підписав протокол про вступ Швеції до НАТО і, тим самим підтвердив, що Туреччина тяжко-важко, але обирає Захід. І зовсім не проти того, щоби інфраструктура НАТО і надалі наближалася до російських кордонів...
Підпис Ердогана – це не процедурний крок, а стратегічний вибір.
Читайте також: Байден — президент війни, і він вже переміг
Цей вибір бодай трохи полегшує ситуацію на Близькому Сході. Адже навіть попри те, Ердоган заявив про необхідність створення держави Палестина в кордонах 1967 року та телефонну розмову з лідером Хамас, Ердоган тепер не наважиться на пряме протистояння з країнами Заходу, і у лавах НАТО не буде розколу, – а це міг би бути найжахливіший сценарій війни в Ізраїлі.
Вочевидь, на Близькому Сході Ердоган і надалі маневруватиме, виконуватиме різні посередницькі функції та відтягувати час, коли знову доведеться якийсь стратегічний вибір.
Про автора. Сергій Таран, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе