Американські журналісти New York Times акцентували на заяві речника ВПС України про те, що українська ППО збила всі безпілотники, які Росія запустила протягом Нового року. Це свідчить про зрослу здатність країни протистояти спробам Москви вивести з ладу її енергетичну інфраструктуру. "Таких результатів ще не було", - заявив речник Юрій Ігнат в ефірі українського телебачення, маючи на увазі ніч з 31 грудня на 1 січня. Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові розпочали новий рік, чинячи жорсткий опір безпілотним атакам згори. У жовтні, приблизно через місяць після того, як Росія почала використовувати іранські безпілотники, радник міністра оборони України заявив, що вони збили понад 70 відсотків безпілотників. З настанням зими бойові дії на землі в Україні перетворилися на війну на виснаження, і центр уваги змістився на боротьбу в повітрі над столицею України Києвом та іншими великими містами.
Також у New York Times присвятили статтю смертельному удару по росіянах в Україні, який викриває військові прорахунки Москви. Мова йде про удар по Макіївці – одна із найбільш смертоносних атак на російські війська, під час якої українці використали ракети американського виробництва, щоб убити десятки — а можливо, й сотні військових. Це спонукало обурених російських вояків звинуватити свою армію у некомпетентності.
Американські журналісти написали репортаж про роботу пожежників у Бахмуті, де залишилося лише п’ятеро працівників ДСНС, але кожні два дні вони мають ротацію з іншими рятувальниками. Співробітники служби надзвичайних ситуацій є останньою лінією оборони, відзначають у New York Times. Щонайменше 90% із 73 000 жителів Бахмута втекли через посилення обстрілів, що призвели до великої кількості жертв з обох сторін. З такою невеликою кількістю персоналу пожежникам доводиться вирішувати, на що реагувати, особливо коли вогонь бушує, оскільки вони можуть лише стримати полум’я та запобігти поширенню. Але найскладніші ситуації, коли доводиться ритися під завалами в пошуку зниклих безвісти після удару.
Американські журналісти видання The Washington Post написали розлогу статтю про те, що Європа готується прийняти більше українців за меншої підтримки у 2023 році. У Польщі та по всій Європі витрати на енергію та житло різко зросли, а деякі уряди готові скоротити фінансування, оскільки війна не зупиняється, а продовжується. Це змусило гуманітарні групи та волонтерів боротися зі складним питаннями про те, як підтримувати допомогу українським біженцям у наступному році. За даними ООН, близько третини українців були змушені залишити свої домівки після вторгнення Росії в лютому. У Європі було зареєстровано майже 8 мільйонів біженців, що, за словами ООН, стало найшвидше зростаючою кризою переміщення з часів Другої світової війни. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, близько 4,8 млн біженців зареєструвалися для отримання пільг.
Журналісти видання CNN процитували слова міністр закордонних справ України про те, що спорт не може бути поза політикою після російського удару по спортивній арені. Наступного дня після ймовірного російського удару, який зруйнував льодову арену на Сході України, міністр закордонних справ України розкритикував аргумент про те, що спорт має бути "поза політикою". Тут тренувалися діти і дорослі. Це була не просто спортивна споруда, а одна з ключових арен для розвитку українського спорту та найбільша школа хокею та фігурного катання в Україні. Єдині удари, які тут були, це хокейні буліти, – сказав Кулеба. Офіс президента України минулого місяця розкритикував ФІФА за відмову показати відеозвернення президента Володимира Зеленського на стадіоні в Катарі перед фіналом чемпіонату світу з футболу.
Також у CNN звернули увагу на заяву президента Франції Макрона про те, що Україна "як ніколи потребує нашої підтримки", яку він зробив, приймаючи у Парижі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона.
Британські журналісти The Guardian написали великий репортаж про те, як сумчани захищали своє місто від російських військ. 24 лютого, коли Росія повномаштабно вторглася в Україну, у місті Суми було лише кілька десятків українських професійних військових, і вони не мали командного центру. Того вечора цим приблизно 50 десантникам було наказано покинути місто – приблизно за 30 км від російського кордону – в інший район. Більшість поліцейських уже втекла, а також значна частина керівництва міста. Жителі Сум були збентежені та в шоці, тому самостійно почали захищати місто, оскільки російські війська рушили на них. Сумська самооборона, яка здебільшого сформувалася в перший день вторгнення, попри оточення змогла утримати місто майже шість тижнів. Після 6 квітня російські війська були витіснені з Сумської області, і більшість самооборонівців тоді пішли до армії, де вони нині служать.
Журналісти BBC написали аналітичну статтю про те, що війна робить біднішими не лише звичайних українців, але й найбагатших людей країни, і як це впливає на політику. Десятиліттями надбагаті бізнесмени України володіли величезною економічною та політичною владою у своїй країні. Однак після російського вторгнення олігархи України втратили мільярди доходів. Через широку мережу союзників і лояльних депутатів українські олігархи неодноразово впливали на ухвалення законів на користь своїх власних бізнес-імперій. Зараз це змінилося, але чи правлінню українських олігархів нарешті прийшов кінець? – провокативно питають журналісти BBC.
Також у BBC акцентували на заяві Володимира Зеленського про те, що Росія планує "виснажити" Україну тривалими атаками. Президент України каже, що Росія планує тривалу кампанію атак безпілотників, щоб деморалізувати Україну. Володимир Зеленський заявив, що отримав звіти розвідки про те, що Москва здійснюватиме атаки за допомогою безпілотників іранського виробництва Shahed. Кореспонденти кажуть, що окрім навантаження на українську армію, яка має відстежувати та перехоплювати безпілотники, існує також виснажливий вплив на цивільне населення, яке живе в умовах невизначеності, страху та розладу, які викликають атаки по всій країні.
Польські журналісти Gazeta Wyborcza написали статтю про те, як у Польщі деякі групи спекулюють на темі "Волинської різні", яка відбулася ще у часи Другої світової і сильно розсварила українців та поляків. Апелювати та звинувачувати нинішніх волинських українців перед обличчям Бучі, Ірпеня, Маріуполя та інших місць російських злочинів та неймовірної самовідданості українців у захисті Батьківщини та Європи є чистою жорстокістю, відсутністю елементарної емпатії та маніпуляцією заради конкретної мети, – пишуть польські журналісти.
Також у Gazeta Wyborcza написала про "націонал-більшовицького" активіста з Глогува, якого прокуратура звинуватила у вихвалянні збройної агресії Росії проти України. У своєму профілі у Facebook він називає це "військовою акцією", якій "прогресивні сили світу висловлюють свою рішучу підтримку". Обвинувальний акт у цій справі Глогівська районна прокуратура направила до суду ще в грудні. Публічне вихваляння загарбницької війни карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
Журналісти Polskie Radio 24 написали інтерв’ю з почесним послом Одеси в Польщі Борисом Тиньком, який розповів про настрої в місті. Він сказав, що українці намагаються допомагати один одному. "Це дуже схоже на початок пандемії в Польщі, коли молоді люди розносили їжу людям похилого віку. Це дуже схоже, але зараз ми маємо справу з війною", - підкреслив він і додав, що Одеса повністю змінила обличчя.
Також у Polskie Radio 24 акцентували на тому, що російські війська застосовують принцип колективної відповідальності до мешканців окупованих територій на Сході України. Прикладом можуть бути репресії в Половинкиному, де за підозрою у співпраці з українською армією було затримано та депортовано 30 мирних жителів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.