Чотири роки тому в Україні запрацювала нова модель ринку електричної енергії, відповідно до закону, прийнятого у 2017 році. Цей крок був спрямований для встановлення європейської моделі ринку електроенергії, й був частиною зобов’язань України з приєднання до Енергетичного співтовариства та європейської інтеграції. На той час, як вважали, запровадження європейських правил зможе зупинити стагнацію енергосектору, зокрема й накопичення боргів, а натомість сприяти його розвитку та новим інвестиціям.
Проте традиційно для України, новий ринок почав обростати нетиповими для європейської моделі популістськими ідеями у формі надмірних обмежень та зарегульованості, які, перш за все, були спрямовані на утримання низьких регульованих тарифів.
Результату довго чекати не довелось: на додачу до старої моделі ринку, почали накопичуватись нові борги, розгорталася криза неплатежів виробникам з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), а проблема крос-субсидування побутових споживачів нікуди не зникла, ускладнюючи становище, перш за все, державних енергетичних компаній.
Читайте також: Відновлення експорту електроенергії – світло в кінці тунелю?
Війна, безумовно, стала викликом для енергосектору та ринкових відносин: страждала не лише інфраструктура від обстрілів та повітряних атак, але й виникала додаткова загроза неплатежів та банкрутства компаній. Після 24 лютого минулого року Регулятор та органи влади ухвалили низку непопулярних, але стабілізаційних рішень, які дозволяли певний час утримувати ситуацію на ринку електроенергії більш-менш контрольованою, проте явно не вирішеною. І якщо причини фінансових дисбалансів зберігатимуться, неминучим буде погіршення ситуації з платежами, що безпосередньо загрожуватиме цілісності енергосистеми.
Причин для такого потенційного перебігу, щонайменше дві: ліміти цін електроенергії на різних гуртових сегментах ринку (прайс-кепи), які обмежують можливості енергетичних компаній накопичувати кошти для ремонтів напередодні зими (а тут варто згадати, що державні компанії ще й повинні накопичувати кошти для фінансування пільгового тарифу електроенергії для населення), а також дефіцитний тариф на передачу електроенергії системного оператора "Укренерго".
Окупація Запорізької АЕС означає для Енергоатому тимчасову втрату 40 % потужностей, а отже і суттєве падіння виторгу. Прайс-кепи додатково обмежують уторгування компанії. Зрештою, Енергоатом не може фінансувати покладені на нього спецобов’язки (ПСО) з компенсації регульованого тарифу для населення і не виконує своїх фінансових обов'язків перед державним "Гарантованим покупцем" (Гарпок), який, власне, має передати ці дотації постачальникам електроенергії.
Своєю чергою, Гарпок, не виконує своїх зобов'язань перед постачальниками електроенергії, а ті не виконують зобов'язань перед "Укренерго" щодо оплати тарифу за передачу. І вже наприкінці ланцюжка боржників компанія отримує суттєвий дефіцит коштів і не має змоги фінансувати послуги з оплати "зеленої" генерації в країні: різницю між вартістю всієї "зеленої" електроенергії, яка вироблена в країні, та фактичним рівнем оплати від Гарпока має компенсувати "Укренерго" коштом тарифу на передачу. Але регулятор системно формує дефіцит у тарифі на передачу "Укренерго" в частині оплати підприємствам ВДЕ.
Станом на кінець квітня 2023 року, через цінові обмеження заборгованість Енергоатому перед Гарпоком та постачальниками електроенергії складала 18,2 млрд грн. З цієї суми близько 14 млрд грн – кошти, які "Укренерго" не отримало у вигляді тарифу на передачу. Саме тому "Укренерго" не може виконувати зобов'язання щодо оплати послуги з ВДЕ. Борг компанії перед Гарпоком за послугу – 18,2 млрд. А борг Гарпока перед підприємствами ВДЕ за минулий рік складає 17,1 млрд грн, за першу половину цього року – ще 7,7 млрд грн. За ці періоди інвесторам недоплачено половину коштів. І ситуація лише погіршується: заборгованість Укренерго перед Гарпоком за послугу ВДЕ за червень зросла на 15% - до 21,5 млрд грн, а рівень оплати за послугу в червні склав лише 42,3 %
Практика показала, що дефіцит коштів в тарифі на передачу "Укренерго" з боку НКРЕКП формувався двома способами: штучним завищенням/заниженням розрахункових показників (курс євро, обсяг передачі електроенергії, обсяг виробництва, середній зелений тариф та інше) та 20% "віртуальних" дотацій, які нібито мали виділятись з держбюджету.
В результаті НКРЕКП лише за фактором віртуальних дотацій недофінансувала "Укренерго" за два попередні роки на 24 млрд грн. Таким чином, "Укренерго" була змушена залучати зовнішнє фінансування, а також використати доходи від продажу експортного перетину, аби хоча б частково розрахуватись із боргами.
У травні цього року в учасників енергоринку з'явилася надія. Для того, щоб розкрутити кільце боргів та нормалізувати ситуацію в енергетиці напередодні складної зими Уряд та НКРЕКП ухвалили важливі, хоч і непопулярні рішення – підняти тарифи для населення та ліквідувати прайс-кепи відповідно до європейської практики.
Так, 30 травня Комісія опублікувала рішення про скасування прайс-кепів, але потім на власний розсуд чи через зовнішнє втручання відкотила своє рішення. Про таку мінливість у поведінці висловився і міністр енергетики, називаючи рішення про нові прайс-кепи необґрунтованим, та апелюючи до того, що регулятор міг би в тестовому режимі скасувати обмеження і швидко реагувати, якщо щось пішло б не так з ціновою кон’юнктурою. Згадувати про позицію західних партнерів навіть не варто – Європейське енергетичне співтовариство роками акцентує, що прайс-кепів варто позбутися, оскільки вони руйнують ринкові сигнали.
Регулятор своїм рішенням дозволив знизити ціну електроенергії до нуля. І це було б не критично, якби виробники з ВДЕ мали змогу дорожче продавати електроенергію у години пікового споживання. Тобто, якби не було максимального цінового обмеження.
Але в нових умовах Гарпок, маючи у своєму портфелі до 80% сонячної (тобто денної) генерації, просто приречений на зниження свого доходу. Очевидно, що більшу частину товару держпідприємство фізично може реалізувати лише в денні години, коли вартість електроенергії буде мінімальною. А наявність верхнього прайс-кепу не дасть змоги компенсувати свої втрати користуючись з іншого торговельного ресурсу. За деякими оцінками, це рішення призведе до зменшення рівня зборів Гарпоку, а відповідно і більш критичного зниження рівня платежів для зеленої генерації на третину.
Своїм рішенням регулятор зберігає загрозу фінансового дисбалансу для ринку і звісно ж практично нівелює інтерес до інвестування в генерацію, зокрема і відновлювану. Спостерігаємо парадокс: "на папері" у нас європейський ринок, а по факту – тотальне регулювання, що створює борги. Урядові делегації на міжнародних конференціях обіцяють перетворити Україну на "зелений" енергетичний хаб, а по факту зелених "ріжуть на корені". Вітчизняний ринок електричної енергії спіткнувся о популізм та борги. Встоїть і поверне у нормальне річище ринкових відносин та зеленого переходу чи понесеться у прірву?
Спеціально для Еспресо
Про автора. Андріан Прокіп, аналітик з питань енергетики Українського інституту майбутнього
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.